Красничин
Село
Координати 50°55′ пн. ш. 23°22′ сх. д. / 50.917° пн. ш. 23.367° сх. д.Координати: 50°55′ пн. ш. 23°22′ сх. д. / 50.917° пн. ш. 23.367° сх. д.
|
Красничин[2][3] (або Кросничин[2], Краснічин, пол. Kraśniczyn) — село в Польщі, у гміні Красничин Красноставського повіту Люблінського воєводства. Населення — 407 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
1580 року вперше згадується православна церква в селі[2].
У 1840—1857 роках у селі зведено муровану греко-католицьку церкву[3]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які здебільшого розмовляли українською мовою[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 623 вірянина[3]. 1900 року поблизу церкви побудовано дзвіницю[3].
У 1938 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перевела місцеву українську церкву на римо-католицтво[3][2]. Під час Другої світової війни ненадовго в церкві було відновлено український обряд[3].
У 1943 році в Красничині і сусідньому селі Чайки проживало 2390 українців (29,2 % жителів)[3]. У 1944 році, вже за радянської окупації, у селі було відкрито українську школу[5].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 201 | 42 | 137 | 22 |
| Жінки | 206 | 28 | 115 | 63 |
| Разом | 407 | 70 | 252 | 85 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красничин
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
- ↑ а б в г д е ж Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 353. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 370. (рос. дореф.)
- ↑ Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 125.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
| |||||||||||
