Криштофович Африкан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Криштофович Африкан Миколайович
Народився 8 листопада 1885(1885-11-08)
с. Криштопівка Павлоградського повіту Катеринославської губернії
Помер 8 листопада 1953(1953-11-08) (68 років)
Ленінград
Громадянство СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів геологія, палеоботаніка
Alma mater Одеський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор геологічних наук
Відомий завдяки: Академік АН УРСР (13.02.1945)
член-кореспондент АН СРСР (1953)

Криштофович Африкан Миколайович (*8 листопада 1885, Криштопівка — †8 листопада 1953, Ленінград) — геолог, палеоботанік. Академік АН УРСР (13.02.1945), член-кореспондент АН СРСР (1953). Лауреат Державної премії СРСР (1946). Почесний член Національного географічного товариства США. Почесний член Лондонського географічного та Американського і Лондонського геологічних товариств (1946).

Біографія[ред.ред. код]

А. М. Криштофович народився 8 листопада (за новим стилем) 1885 у селі Криштопівка Павлоградського повіту Катеринославської губернії (тепер Близнюківський район Харківської області). З чотирирічного віку його виховував вітчим. Навчався в Першій Київській гімназії. З другого класу перейшов у Павлоградську гімназію, яку закінчив із срібною медаллю 1903 року[1].

З 1903 р. навчався у Новоросійському (Одеському) університеті, який закінчив у 1908 р. з дипломом першого ступеня.

Працював у Геологічному комітеті (1914–1923), Центральному науково-дослідному геологорозвідувальному інституті (1924–1941 та з 1944) та Ботанічному інституті АН СРСР (1924–1929) в Ленінграді. Водночас професор Ленінградського університету (з 1924).

У травні 1930 його арештовують за сфабрикованим так званим «Делом Академии наук». Півтора року його утримують у Ленінградській в'язниці «Кресты». У визволенні вченого величезну роль відіграв директор Центрального науково-дослідного геологорозвідувального інституту М. І. Сазонов і, особливо, "батько російської геології академік Російської і Української академій наук О. П. Карпінський. 8 серпня 1931 А. М. Криштофовича висилають на 5 років до Свердловська з дозволом на читання лекцій. Тут він до кінця 1934 читав курс палеоботаніки в Уральському університеті і в Гірничому інституті[1].

У 1941–1944 — співробітник Геологічного управління Узбецької РСР та професор Середньоазіатського університету в Ташкенті.

З 1935 працював в Москві, Ленінграді (ЦНДГРІ-ВСЕГЕІ), Києві, Ташкенті, Одесі.

8 листопада (в день свого 67-річчя) Африкан Криштофович раптово помер у Ленінграді. Похований на Серафимівському кладовищі.

Реабілітований посмертно в 1967.

Наукові досягнення[ред.ред. код]

Досліджував кайнозойські, мезозойські та палеозойські відкладення на території Далекого Сходу Росії, Північного Китаю, Кореї, Японії, геологію і стратиграфію вугленосних кайнозойських і мезозойських відкладень Північно-Східної Азії.

Праці А. М. Криштофовича одержали всесвітнє визнання. У 1934 ВАК СРСР присуджує йому науковий ступінь доктора геологічних наук без захисту дисертації. 1936 Національне географічне товариство США обирає його своїм почесним членом. 1938 його приймають членом Московського товариства дослідників природи. 1946 його обирають почесним членом Лондонського географічного та Американського і Лондонського геологічних товариств.

У 1945 р. Українська академія наук обирає його дійсним членом, а Академія наук СРСР у 1953 р. — членом-кореспондентом.

Підручник А. М. Криштофовича «Палеоботаніка» у 1946 відзначається Державною премією СРСР. На честь А. М. Криштофовича науковці різних країн назвали його ім'ям 85 встановлених видів, родів, родин флори й фауни. Його ім'ям названо гірський хребет на Курильських островах і кратер на Марсі (координати 48° пд.ш. і 62° зх.д.).

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]