Кротевич Богдан Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кротевич.
Богдан Кротевич
Богдан Олександрович Кротевич
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 26 березня 1993(1993-03-26) (31 рік)
Ізмаїл, Одеська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Псевдо «Тавр»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 «Азов»
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
2023 — дотепер
 «Азов», нач. штабу
2022 — 2023
 «Азов», в.о. командира
2021 — 2022
 «Азов», нач. штабу
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
CMNS: Кротевич Богдан Олександрович у Вікісховищі

Богдан Олександрович Кротевич (позивний «Тавр»; нар. 26 березня 1993[1], м. Ізмаїл, Одеська область[2]) — український військовослужбовець, підполковник Національної гвардії України, начальник штабу бригади Національної гвардії України «Азов», учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2022).

Життєпис[ред. | ред. код]

Робота Андрія Данковича

Богдан Кротевич народився 26 березня 1993 року в місті Ізмаїл, Одеська область. Згодом, разом із родиною переїхав до міста Сімферополь, Крим.

Навчався в Сімферопольській школі мистецтв. Закінчив факультет судноводіння Київської державної академії водного транспорту [3].

Учасник Революції гідності [3] в складі Правого Сектору.

З 2014 року бере участь в зоні АТО/ООС у складі полку «Азов», де обіймав посаду командира взводу[4], а згодом став заступником начальника штабу, від 2021 — начальник штабу, перший заступник командира. Брав участь у боях за Широкине та обороні Світлодарської дуги, Мар'їнки, Красногорівки[5].

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

Як начальник штабу полку «Азов» 28 березня 2022 року у відеозверненні закликав утворити в Маріуполі гуманітарний коридор, щоб врятувати цивільне населення[6].

1 квітня 2022 дав інтерв'ю каналу «Белсат» з оточеної «Азовсталі», де розповів про гуманітарну катастрофу в місті Маріуполі[7].

21 вересня 2022 року звільнений з російського полону[8].

Станом на з осіні 2022 року по липень 2023 року був виконувачем обов'язків командира бригади «Азов»[9][10].

З серпня 2023 повернувся на посаду начальника штабу бригади «Азов».

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (25 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку[11];
  • нагрудний знак «Козацький хрест» І, ІІ, та III ступенів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Повний список 215 захисників України, яких звільнили з російського полону // АрміяInform. — 2022. — 22 вересня.
  2. ↑ Л. Мицко. Фото «Редісу» і «Тавру», гнила аура в Криму та осколок у стегні: історії захисників Азовсталі, які тримали Маріуполь // Gazeta.ua. — 2022. — 28 серпня.
  3. ↑ а б В. Веселова. «Не зміг захистити свій Крим, тому захищає всю Україну»: історія кримчанина Богдана Кротевича з «Азовсталі», звільненого після російського полону // Радіо Свобода. — 2022. — 24 вересня.
  4. ↑ П. Мірер. Обличчя «Азовсталі». Історії захисників Маріуполя [Архівовано 20 травня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 18 травня.
  5. ↑ Наш полк — це поклик захищати Батьківщину! Історія кримського Тавра, який стояв на захисті Азовсталі
  6. ↑ Серед повернених із російського полону захисників Маріуполя є двоє кримчан. Укрінформ. 22 вересня 2022. Процитовано 2023-.
  7. ↑ У Маріуполі вороги щодня втрачають танки та роту солдат - полк «Азов». Укрінформ. 1 квітня 2022.
  8. ↑ Повний список 215 захисників України, звільнених за обміном. Новинарня. 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
  9. ↑ О. Яромоленко. В МВС розповіли деталі про «Гвардію наступу» та назви нових штурмових бригад. Полк «Азов» теж розширять до бригади // Бабель. — 2023. — 3 лютого.
  10. ↑ «Коли ми йтимемо в наступ — росія має палати»": азовець «Тавр» у Рандеву з Яніною Соколовою (укр.), процитовано 5 березня 2023
  11. ↑ Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кротевич_Богдан_Олександрович&oldid=42328251