Крістіан Барнард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крістіан Барнард
Крістіан Барнард
Народився 8 листопада 1922(1922-11-08)
Бофорт-Уест, ПАР
Помер 2 вересня 2001(2001-09-02) (78 років)
Кіпр
Громадянство Південно-Африканська Республіка
Галузь наукових інтересів кардіохірургія
Науковий ступінь доктор медицини
Відомий завдяки: виконав першу у світі пересадку серця від людини людині

Крістіан Барнард (афр. Christiaan Neethling Barnard, 8 листопада 1922 — 2 вересня 2001) — хірург-трансплантолог та громадський діяч. Відомий тим, що 3 грудня 1967 року виконав першу у світі пересадку серця від людини людині.

Біографія[ред.ред. код]

У 1953 отримав ступінь доктора медицини в медичній школі при Кейптаунському університеті. Вивчав кардіохірургію в медичній школі при університеті Міннесоти (США). Після повернення в ПАР очолив хірургічне відділення лікарні Гроті Схур при Кейптаунському університеті. Спеціалізувався в проведенні операцій на відкритому серці і розробляв нові методи заміни уражених серцевих клапанів штучними. Барнард і його колеги провели першу у світі пересадку серця в лікарні Гроті Схур 3 грудня 1967: безнадійно хворому 54-річному комерсанту Луїсу Вашканскі було пересаджено серце молодої жінки, яка отримала смертельні травми в автомобільній катастрофі. Вашканскій помер від пневмонії через 18 днів після операції, але наступний пацієнт, Філіп Блайберг, прожив з пересадженим серцем більше 19 місяців. До кінця 1968 у світі було зроблено вже близько 100 пересадок серця. У 1970-і роки подібних операцій проводилося не так багато, оскільки виявилося, що пересаджене серце відторгається імунною системою організму. Однак на початку 1980-х, з впровадженням в клініку циклоспорину, кількість таких операцій різко зросла.

Крістіан Барнард помер від серцевого нападу на Кіпрі під час відпочинку у вересні 2001 року у віці 79 років.

Праці[ред.ред. код]

  • Christiaan Barnard. One Life/ Toronto, The Macmillan Co., Collier-Macmillan Canada Ltd., 1970, 393 pp.
  • Барнард, Кристиан. Нежелательные элементы/ М., Прогресс, 1977

Джерела[ред.ред. код]