Кріс Коннор
Кріс Конор | |
---|---|
Chris Connor | |
Кріс Конор у 1957-му | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Мері Джин Луценгайзер (Mary Jean Loutsenhizer) |
Дата народження | 8 листопада 1927 |
Місце народження | Канзас, Міссурі (штат) |
Дата смерті | 29 серпня 2009 (81 рік) |
Місце смерті | Томз Рівер, Нью-Джерсі |
Причина смерті | злоякісна пухлина |
Роки активності | 1946—2002 |
Громадянство | США |
Національність | американка |
Професія | джазова співачка |
Освіта | Музичний коледж Канзас сіті |
Співацький голос | джазовий вокал |
Інструменти | кларнет |
Мова | англійська |
Жанр | джаз |
Псевдоніми | Кріс Конор |
Гурт | Snowflakes, Stan Kenton Band |
Лейбл | Atlantic Records, Capitol Records, FM Records, ABC/Paramount Records, JVC |
Файли у Вікісховищі |
Кріс Конор (англ. Chris Connor; 8 листопада 1927, Канзас — 29 серпня 2009, Томс Рівер)[1] — американська джазова співачка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Справжнє ім'я Мері Джин Луценгайзер (Mary Jean Loutsenhizer), народилась у Канзасі, Місурі, батько Клайд Луценхайзер (1882—1949), мати Мейбел І. Ширлі (1896—1941). Протягом восьми років у школі та коледжі вчилась грати на кларнеті і досягла в цьому неабияких успіхів.[2]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Після смерті матері у 1941 році, батько співачки, якому тоді було 59, не міг доглядати за донькою. Кріс переїхала до своєї старшої заміжньої сестри, яка і опікувалась її вихованням. Перший виступ на публіці відбувся 1945 року на випускному в Коледжі в місті Джеферсон. Кріс виконала пісню «Amor», що була дуже схвально зустрінута аудиторією. Після цього Кріс вирішила стати співачкою.
Вона лишилась у Канзас-Сіті, працюючи в основний час стенографісткою, а на вихідних займалась співами. Першою серйозною роботою Кріс була участь у гурті Університету Місурі.[3] Після кількох переїздів у 1946–47 роках, Кріс переїжджає до Нью-Йорка з наміром вести життя, сповнене лоску.
Початок кар'єри[ред. | ред. код]
У новому місті Конор спочатку не могла знайти роботу співачки, тому влаштувалась працювати стенографісткою. Наступні 7 тижнів вона безуспішно шукала будь-яку роботу, пов'язану із співом. Через нестачу грошей, Конор вигнали з готелю, де вона жила, а щоб заплатити за її проживання, працівники готелю забрали всі її власні речі, в тому числі зимнє пальто. Згодом Кріс зустріла чоловіка, який знав лідера оркестру Клода Торнгіла, Джо Ґріна. Торнгіл шукав нову співачку, яка б приєдналась до його нового гурту, Snowflakes.
Кріс приєдналась до гурту Торнгіла і вирушила з музикантами в тур по США, а також почала записувати спільні пісні. За весь час, що Кріс провела з гуртом Snowflakes, її голос було записано лише двічі: у піснях «There's a Small Hotel» та «I Don't Know Why», обидві датовані 1949 роком.
Кріс продовжувала гастролювати з Торнгілом до березня 1952 року, коли вона приєдналась до великого гурту Джері Волда (Jerry Wald), записавши разом з ним п'ять пісень: «You're the Cream in My Coffee», «Cherokee», «Pennies from Heaven», «Raisins and Almonds» та «Terremoto». Згодом вона приєдналась до Клода Торнгіла у жовтні 1952 року для радіотрансляції з готелю Statler Hotel, що у Нью-Йорку. Конор заспівала чотири пісні: «Wish You Were Here», Come Rain or Come Shine", «Sorta Kinda» та «Who Are We to Say».[4]
В лютому 1953-го, коли Конор співала на прямій радіотрансляції з готелю Roosevelt Hotel, Джун Крісті (June Christy), що пізніше стала вокалісткою у бенді Стена Кентона (Stan Kenton), випадково почула її голос. До 1952-го гурт вже змінив кількох співачок у пошуках жіночого вокалу. В кінці того ж року 1952 Крісті порадила Кріс Конор на своє місце в гурті для виконання жіночих партій.
В лютому 1953 року Кріс приєдналась до виступів і записів разом.
11 лютого 1953 року Конор записала свій альбом із гуртом Стена Кентона. Перша пісня, «And The Bull Walked Around, Ole», посіла № 30 у музичному чарті Billboard. Інші пісні, що записані з гуртом, це «Baia», «Jeepers Creepers», «If I Should Lose You», «I Get A Kick Out Of You», «Nobody Knows The Trouble I've Seen» та пісня, що назавжди стала пов'язана з іменем співачки, «All About Ronnie».
Вже в червні 1953 року Кріс сильно втомилась від постійних поїздок і виступів. Вона насподівано покинула гурт Кентона і восени 1953 року повернулась до Нью-Йорка. Незабаром Кріс почала співпрацювати з Монті Кей (Monte Kay), який став її менеджером і знайшов роботу для неї в Birdland. Одного разу, прямо після нічного виступу, власник лейблу Bethlehem Records, Ґас Вайлді (Gus Wildi) запропонував Кріс контракт.
Розквіт кар'єри[ред. | ред. код]
У 1953 року Кріс співпрацювала з лейблом and, а у 1954 році випустила подвійний альбом, що складався з Chris Connor Sings Lullabys of Birdland та Chris Connor Sings Lullabys for Lovers. У свої 26 Кріс стала сольною співачкою, що продала найбільше копій на Bethlehem Records, тож лейбл наполегливо запрошував її продовжити записи. У 1955 році Bethlehem Records випустив продовження, альбом під назвою Chris. Ще один повноцінний альбом This is Chris and Lullabys Of Birdland було видано на цьому ж лейблі у 1957 році.
У 1955 році, коли контракт закінчився, Кріс підписала інший із Atlantic Records. Таким чином Конор стала першою не чорношкірою джазовою співачкою, що співпрацювала з цим лейблом.
Робота на Atlantic дозволяла Кріс вибирати пісні, які співати, а також музикантів, з якими вона хотіла б працювати. З 1956 до 1962 року Конор працювала з найкращими продюсерами, аранжувальниками та музикантами, що були в професійній джазовій індустрії.
У 1962 році вийшов останній альбом Кріс на Atlantic (No Strings — An After Theatre Version) і вона вирішила не продовжувати співпрацю з компанією. Монті Кей відкрив власний рекордінговій лейбл і запропонував Кріс бути першою, з ким він би підписав контракт. Її перший альбом для FM Records, Chris Connor at the Village Gate (1963), зустріли досить холодно, і він не зміг досягти успіху попередніх дисків Кріс. Другий альбом, A Weekend in Paris (1964), було надіслано до багатьох радіостанцій, але так і не випущено на диску через банкрутство лейблу.
У 1960-70 роки Кріс записує пісні для різних лейблів. 1965 року на ABC/Paramount Records вона видає збірку Sings Gentle Bossa Nova і Now! у 1966 році. У 1969 році вийшов її єдиний альбом на японському лейблі JVC, Chris Connor Softly and Swinging. Наступні записи виходили на Stanyan Records у 1971 році, Sony Japan у 1977 році, Progressive Records у 1978 році і японському Lobster Records у 1979 році.
Останні роки[ред. | ред. код]
Останні записи Конор зробила на початку 2000-х, це були три альбоми для HighNote Records. Студійна робота у квітні 2002-го вийшла в альбомі Everything I Love у 2003 році, це був її останній альбом. Останній виступ Кріс провела за місяць, 17 та 19 травня 2002 року, його запис побачив світ під назвою I Walk with Music у 2002-му.[5]
Останні роки Конор провела у містечку Томз Рівер, що в Нью-Джерсі. Час від часу вона виступала в Нью-Йорку та околицях. Їй належали права на обидва альбоми, видані на ABC та Paramount Records, вона хотіла у майбутньому видати їй збіркою на CD.
Кріс Конор померла від раку 29 серпня 2009 року, їй був 81 рік. Вона жила з племінником і давнім другом і менеджером Лорі Маскарелле (Lori Muscarelle).[1][6]
Дискографія[ред. | ред. код]
Хіти[ред. | ред. код]
Конор вдалося тричі з різними піснями потрапити до списку найпопулярніших музичних чартів тих часів (All About Ronnie став радіо-хітом у 1953-му, але не брав участі у чарті в журналі Billboard).
- «And the Bull Walked Around, Ole» (записана з Stan Kenton Orchestra) і зайняла № 30, 1953 р.
- «I Miss You So», Atlantic single 1105, № 34 у 1957 р.
- «Trust in Me», Atlantic single 1138, № 95, 1957 р.
Альбоми[ред. | ред. код]
Лейбл | Назва | Формат | Реліз |
---|---|---|---|
Bethlehem Records | Chris Connor Sings Lullabys Of Birdland | 10" LP/CD | 1954 |
Chris Connor Sings Lullabys For Lovers | |||
This Is Chris | 12" LP/CD | 1955 | |
Bethlehem's Girlfriends (разом з Джулі Лондон та Кармен МакРей) | 1956 | ||
Chris (a.k.a The Rich Sound of Chris Connor) | 1957 | ||
Chris Connor Sings Lullabys Of Birdland | |||
Nina Simone And Her Friends | 1959 | ||
Atlantic Records | Chris Connor (mono) | 1956 | |
He Loves Me, He Loves Me Not | |||
I Miss You So | 1957 | ||
Chris Connor Sings The George Gershwin Almanac of Song | |||
A Jazz Date With Chris Connor | 1958 | ||
Chris Connor (stereo) | |||
Chris Connor Sings Ballads of the Sad Café | 1959 | ||
Witchcraft | |||
Chris in Person | |||
A Portrait of Chris | 1960 | ||
Double Exposure (with Maynard Ferguson) | 1961 | ||
Free Spirits | 1962 | ||
No Strings (with Bobby Short, Herbie Mann, and LaVerne Baker) | |||
Atlantic Records (Японія) | The Best of Chris Connor | 12" LP/CD | 1963 |
Misty | 1975 | ||
Roulette Records | Two's Company (with Maynard Ferguson) | 1961 | |
FM Records (Jazz/Folk) | Chris Connor at the Village Gate, Early Show and Late Show | 1963 | |
A Weekend in Paris | 1964 | ||
ABC-Paramount Records | Chris Connor Sings Gentle Bossa Nova | 1965 | |
Now! | 1966 | ||
JVC Records (Японія) | Softly and Swinging | 1969 | |
Stanyan Records | Sketches | 1971 | |
CBS/Sony Records (Японія) | Chris Moves | 1977 | |
Progressive Records (Японія) | Sweet and Swinging | 1978 | |
Lobster Records (Японія) | Alone Together | 1979 | |
Stash Records | Love Being Here With You | 1983 | |
Applause Records | Chris Connor Live | 12" LP | 1983 |
EMI Music Japan | Three Pearls (з Carol Sloane та Ernestine Anderson) | 1984 | |
Contemporary Records | New Again | 1987 | |
Classic | |||
Alfa Records (Японія) | As Time Goes By | 1991 | |
Angel Eyes | |||
My Funny Valentine | 1993 | ||
Blue Moon | 1995 | ||
Highnote Records | Haunted Heart | 2001 | |
I Walk With Music | 2002 | ||
Everything I Love | 2003 |
Популярність[ред. | ред. код]
Журнал Billboard у 1955 році писав про перші два альбоми співачки Sings Lullabys of Birdland та Sings Lullabys for Lovers посіли перші два місця у джазових чартах 23 квітня 1955 року.[7] Обидва альбоми були продані тиражем більш ніж 40.000 копій кожен, що було несподіваним досягненням для джазових виконавців того часу.[8] За два роки, у 1957-му, Кріс Конор посідає № 10 у рейтингу «Найкращих вокалісток за оцінками диск-жокеїв» «Favorite Female Vocalist disk jockey popularity poll», поступившись Лені Горн (Lena Horne) та Джун Крісті (June Christy).[9] Того ж року Елвіс Преслі посів 10-те місце у аналогічному рейтингу для чоловіків.
Atlantic Records заявив про продаж більш ніж 100.000 копій альбому Кріс Конор 1959 року Chris in Person протягом кількох років.[8]
Невидані пісні на Capitol Records[ред. | ред. код]
Протягом свого єдиного студійного запису з окрестром Стена Кентона на Capitol Records у 1953 році Кріс Конор записує пісню Nobody Knows the Trouble I've Seen. Проте, цей запис було загублено.
Невидані пісні на Atlantic Records[ред. | ред. код]
Кріс Конор записала кілька пісень для лейблу Atlantic Records, які, втім, ніколи не було видано. Ці записи зберігались на складі у Long Branch, що в Нью-Джерсі. У лютому 1978-го в пожежі на складі згоріли багато з записів Конор, а також інші записи Atlantic, що вважались одними з найкращих на лейблі, але були повністю втрачені.
- Our Love Is Here to Stay, 1957
- An Open Fire, 1958
- The Long Hot Summer, 1958 (японський альбом Misty)
- I'm a Fool to Want You, 1959
- Fine and Dandy, 1959
- All About Ronnie, 1959 (японський альбом The Best Of Chris Connor)
- (I'm Afraid) The Masquerade Is Over, 1959 (японський альбом Misty)
- To Each His Own, 1959 (японський альбом Misty)
- Sidney's Soliloquy, 1960
- I Heard A Bluebird, 1960 (японський альбом Misty)
- Fortune Cookies, 1960 (японський альбом Misty)
- You Go to My Head, 1960
- Ain't Nobody's Business If I Do, 1961
Збірки на CD[ред. | ред. код]
- The Best of Chris Connor (1991, Atlantic Japan)
- Warm Cool: The Atlantic Years (2000, 32 Jazz)
- Chris Connor: Collectibles Classics (box) (2006, Collectibles)
- Complete Bethlehem Years (box) (2007, Fresh Sounds Spain)
- All About Ronnie: Bethlehem Recordings (2008, Acrobat)
- Introducing Chris Connor (2008, Phantom)
- Misty (2013, Atlantic Records Japan)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Jazz singer Chris Connor dead. CBC News. Associated Press. 5 вересня 2009. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 31 березня 2011.
- ↑ Musician Guide bio. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Concord Music Group bio. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Jazz Discography website. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Chris Connor Bio-Discography - The Post-Atlantic Period. Jazzdiscography.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2013.
- ↑ Notice of Connor's death in Theatermania. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Billboard Magazine 04/23/55. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ а б Jazz Singing: America's Great Voices from Bessie Smith to Bebop and Beyond. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
- ↑ Billboard Magazine, 11/25/57. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 22 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кріс Коннор на сайті Find a Grave (англ.)
- Allmusic biography
- New York Times obituary [Архівовано 15 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Songbirds: Chris Connor
|