Курдському братові
| Курдському братові | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | вірш | |||
| Форма | вірш[d] | |||
| Автор | Василь Симоненко | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1963 | |||
| Опубліковано | 1965 | |||
|
| ||||
«Курдському братові» — езопівський[1] вірш, написаний українцем Василем Симоненком у березні 1963 року та таємно поширювався в самвидаві до 1965 року, коли він посмертно з'явився в німецькому журналі «Сучасність».[2][3][4] «Курдському братові» було описано як один із найвизначніших творів Симоненка[5] і зробило Симоненка національним героєм і однією з найважливіших постатей української літератури.[2] Вірш з'явився в розпал Першої іраксько-курдської війни, у яку був втягнутий Радянський Союз.[6]
У 1968 році викладача сільськогосподарського технікуму Миколу Коца засудили до семи років таборів і п'яти років заслання за розповсюдження примірників вірша, де слово «курд» було замінено на «українець».[7]
Зміст[ред. | ред. код]
Поема складається з шести строф і починається з опису шовіністів, які вторглися на землю курдів. У перших чотирьох строфах Симоненко звертається до друга-курда і закликає його до боротьби з загарбником і поневолювачем, який прагне викорінити курдську мову і курдський народ. Наприкінці четвертої строфи Симоненко вводить слово «наш» і стверджує, що шовінізм і його підступи — найлютіші вороги як курдів, так і українців.[2]
Аналіз[ред. | ред. код]
Світлана Кобець із Торонтського університету стверджує, що вірш став «символом національного воскресіння та опору радянському гніту».[2] Коли твір був таємно розповсюджений, він став асоціюватися з прагненнями визволити Україну від Радянського Союзу, а погляд Симоненка на курдський визвольний рух надав українському визвольному руху універсального значення.[2][8] Сам Симоненко стверджував, що історичні паралелі потрібні, оскільки спільним знаменником був шовінізм,[9] і стверджував, що українці опиняться в тій самій ситуації, що й курди, щодо бездержавності, якщо вони не будуть боротися з радянським режимом.[10]
Наталія Романова вказує на схожість написання в «Курдському братові» з поемою «Кавказ» Тараса Шевченка, стверджуючи, що, використовуючи Шевченка як прототекст (джерельний текст), Симоненко повторює настрої опору російській мові. правила, які були поширені у творчості Шевченка.[11] Натхнення видно в першій строфі[12][11]:
В пахкі долини, зранені і зриті,
Вдирається голодний шовінізм.
Козак Михайлик читає "Курдському братові". на YouTube
Див. також[ред. | ред. код]
- «Барди Уельсу», поема про валлійських бардів, яка використовується як символ опору Угорщини Австрійській імперії
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Victor Swoboda (March 1973). Cat and mouse in the Ukraine. Index on Censorship. 2 (1): 81—90. doi:10.1080/03064227308532203.
- ↑ а б в г д Svitlana Kobets. Vasyl Symonenko - Ukrainian poet 1935-1963. Архів оригіналу за 16 March 2016. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ "Суча́сність" — літератури, мистецтва, суспільного життя (PDF). Сучасність (Suchanist') (укр.). Munich (41): 9—10. January 1965. Архів (PDF) оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ Василь Симоненко - Ти знаєш, що ти - Людина (PDF) (укр.). Київ. 2005. с. 146. ISBN 966-00-0316-1. Архів (PDF) оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
- ↑ Симоненко В. - поет, народжений з любові. Літературний портрет. librportal.org.ua (укр.). 2002. Архів оригіналу за 19 March 2017. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Oleg Pokalchuk (27 грудня 2017). Про братерство по розуму. DT.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 June 2019. Процитовано 17 червня 2019.
- ↑ Victor Swoboda (March 1973). Cat and mouse in the Ukraine. Index on Censorship. 2 (1): 81—90. doi:10.1080/03064227308532203.
- ↑ О курде, бережи свої набої. Svoboda.fm (укр.). 10 квітня 2014. Архів оригіналу за 16 June 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Ігор Мельник (8 січня 2015). Василь Симоненко: Львове, хоч трішки мене зрозумій Збруч. zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 16 June 2019. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Андрій Печарський (2015). Поезія Василя Симоненка у світовому контексті: минуле і сучасне (PDF). Слово і Час. (укр.). 1: 32. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ а б Наталія Романова (Nataliya Romanova) (2010). Поезія Тараса Шевченка як прототекст у віршах Василя Симоненка [Taras Shevchenko's poetry as prototext in Vasyl Symonenko's poems] (PDF) (укр.): 151—159. Процитовано 16 червня 2019.
- ↑ Vera Rich (1972). Ukrainian Herald Issue IV (PDF). Munich: ABN Press Bureau. с. 86. Архів (PDF) оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16 червня 2019.