Кушнірство
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кушні́рство — традиційне українське ремесло, яке включало вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї різного одягу.
З хутра українські кушніри шили численні види традиційного одягу — кожухи, кептарі, шапки тощо.
Це ремесло найтісніше пов'язане з галуззю мисливства хутровим промислом, і мав на території України сприятливі умови — чимала кількість хутрових звірів по українських лісах в умовах клімату з різкими перепадами температури.
До прикладу, в Косівському повіті у 80-х роках ХІХ ст. налічувалось 107 кушнірів.
В кінці ХІХ — на початку ХХ ст. виділяється кушнірством село Пістинь. Майстерність пістинських кушнірів була відома не тільки в усіх довколишніх селах, а й на Коломийщині, Снятинщині.
З 20-х років ХХ століття поширення кушнірства як ремесла значно звузилось у зв'язку з розвитком в УРСР хутрової промисловості.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Джерело
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография, М.:"Наука", 1991 (рос.)
