Косівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Косівський район
Kosivskiy rayon gerb.png Kosov prapor.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Івано-Франківська область Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2623600000
Утворений: 1939
Населення: 88 465 (на 1.08.2013)
Площа: 986 км²
Густота: 89.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3478
Поштові індекси: 78600—78666
Населені пункти та ради
Районний центр: Косів
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 37
Міста: 1
Смт: 2
Села: 42
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 78600, Івано-Франківська область, м. Косів, вул. Незалежності, 11, 2-46-00
Веб-сторінка: Косівська РДА
Голова РДА: Шинкарук Ярослав Іванович
Голова ради: Клуб Андрій Іванович

Ко́сівський райо́н — район України у південно-східній частині Івано-Франківської області. Утворений у 1939 році. Районний центр — місто Косів. Населення становить 88 465 осіб (на 1 серпня 2013), що становить 6,5% від кількості жителів області. Площа району 986 км². Утворено 1939 року. Цей край відомий як центр туризму та народних промислів на Прикарпатті.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований у передгір'ї та низькогір'ї Покутсько-Буковинських Карпат. Площа району — 903 км².

Клімат помірно континентальний, середня тривалість без морозного періоду — 160–170 днів, середня кількість опадів — 760–1110 мм. Гірські вершини в рівнинній частині сягають 300–450 м над рівнем моря, а в гірській — від 700 до 1000 м. Впоперек хребтів течуть найдовші річки району: Черемош — 80 км, Пістинька — 56 км, Рибниця — 54 км, Лючка — 24 км.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні знахідки, зокрема кам'яні сокири та бронзові вироби, свідчать про те, що територія сучасного міста була заселена за часів неоліту й міді.

Перші письмові відомості про Косів знаходимо в грамоті литовського князя Свидригайла від 1424 року. Спочатку це місце мало назву Риків, потім — Косів.

До стародавніх поселень належать села Кобаки (у письмових джерелах село згадується на початку XV ст. під назвою Здвижен), Кути (1448), Вижній Березів (1412).

Селяни Косівщини брали активну участь в опришківському русі XVII–XVIII ст. У селі Космач діяв загін Олекси Довбуша. Славний ватажок трагічно тут і загинув у 1745.

Околиці Косова багаті буковими та сосновими лісами і пасовищами — полонинами. Землеробство, скотарство, полювання поєднувалося з домашніми промислами, які пізніше зросли до рівня ремесла.

У 1920—1930-х Косів стає центром Гуцульського прикладного мистецтва. У творах косівських різьбярів дістали дальший розвиток художні традиції майстрів Яворова, Річки, Брусторова. Твори косівського різьбяра і мосяжника В. Девдюка експонувались на виставках у Львові, Кракові, Відні, де відзначались нагородами. З майстерні Девдюка вийшло немало талановитих майстрів, серед них: В. Кабин, П. Баранюк, М. Тимків, син Девдюка Микола.

Масовою професією тут стало ткацтво, зокрема ліжникарство і килимарство. Ліжники яворівських майстрів експонувалися на Всесвітній виставці у Монреалі в 1967 році.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 2 селишні раді та 19 сільських рад, які об'єднують 37 населених пунктів і підпорядковані Косівській районній раді. Адміністративний центр — місто Косівс[1].

Пам'ятки[ред.ред. код]

На обліку перебуває 45 пам'яток архітектури національного значення і 28 пам'яток архітектури місцевого значення.

Особистості[ред.ред. код]

Див. також Категорія:Персоналії:Косівський район

Народилися в Косівському районі:

Тут народились, жили і працювали відомі за межами України люди, зокрема: українські письменники та громадські діячі М. Павлик, Г. Павлик, М. Черемшина (І. Семенюк), М. Колцуняк, М. Колцуняк, Д. Павличко, М. Влад, Р. Іваничук, М. Яновський, А. Красовський (Андрій Грім); різьбярі В. Гавриш, Ю. Шкрібляк, В. Шкрібляк, М. Шкрібляк, С. Корпанюк, І. Корпанюк, майстри кераміки П. Цвілик, І. Вербівська, М. Ращибюк.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]