Кіт Емерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіт Емерсон, 2006

Кіт Ноель Емерсон (англ. Keith Noel Emerson; 2 листопада 1944, Тодморден, Західний Йоркшир, Англія) - британський клавішник і композитор . Найбільш відомий як учасник груп The Nice і Emerson, Lake and Palmer. Поряд з Джоном Лордом і Ріком Уейкманом, визнаний одним з найкращих клавішників в історії рок-музики.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 2 листопада 1944 в англійському місті Тодмордене. У дитинстві вчився грі на піаніно, в юності він захопився джазом. До того часу, як йому виповнилося 14 років, вже був відомий в своєму місті. На Емерсона вплинули як джазові музиканти такі як як Фетс Уолкер, Оскар Пітерсон, Дейв Брубек, Джек Макдаффі, Джон Петтон, так і композитори-класики Йоганн Себастьян Бах, Дмитро Шостакович, Петро Чайковський і Модест Мусоргський[1].

У травні 1967-го Кіт Емерсон створив групу «The Nice», до складу якої увійшли басист і вокаліст Лі Джексон, барабанщик Брайан Давісон, гітарист Девід О'Ліст. Стиль групи поєднував у собі елементи класики, блюзу, джазу і року. Емерсон остаточно зупинив свій вибір на органі Hammond. The Nice випустили кілька альбомів.

Кіт Емерсон в 1977 році

У 1970 у Кіт Емерсон спільно з Карлом Палмером і Грегом Лейк створює групу «Emerson, Lake & Palmer» (ELP). Вони стали популярними після свого дебюту на фестивалі Isle Of Wight Festival, де вони виступили з рок-адаптацією «Картинок з виставки» Мусоргського, яка завершувалася пострілом з гармати. ELP випустили шість платинових альбомів між 1970 і 1977, включаючи «E,L&P», «Tarkus», «Trilogy», «Welcome Back My Friends To The Show That Never Ends» и «Works Vol. 1». У 1974 році вони виступили на фестивалі California Jam перед аудиторією більш ніж у 500 000 чоловік. Пізніше, в 1977 році, ELP здійснив турне з симфонічним оркестром, який виконував Перший фортепіанний концерт Емерсона. Після цього, ELP випустили ще два альбоми «Works Vol. 2 »і« Love Beach »і розпалися в 1979 році[1].

Після Емерсон продовжив сольну кар'єру, незважаючи на проблеми з нервами правої руки, з-за яких навіть переніс серйозну операцію. Записав кілька платівок з музикою до фільмів. У 2008-му році з музикантом Марком Боніллою записав перший з часів ELP студійний сольний альбом, повністю витриманий у стилі ELP [2], і провів успішне турне в підтримку альбому, включаючи Росію і країни Балтії.

Дискографія[ред.ред. код]

The Nice[ред.ред. код]

  • 1967 — The Thoughts of Emerlist Davjack
  • 1968 — Ars Longa, Vita Brevis
  • 1969 — Nice
  • 1970 — Five Bridges
  • 1971 — Elegy
  • 1972 — Keith Emerson with The Nice
  • 1973 — In Memoriam
  • 1977 — Greatest Hits
  • 1992 — Nice Collection
  • 1995 — The Immediate Years (3-CD Boxed Set)
  • 1996 — America — The BBC Sessions
  • 2004 — Vivacitas (Live in Glasgow 2002)

інше[ред.ред. код]

  • Emerson, Lake and Powell
  • 3: …to the Power of Three

Emerson, Lake and Palmer[ред.ред. код]

сольні альбоми[ред.ред. код]

  • Honky
  • Cream Of Emerson Soup (also known as 'Changing States')
  • The Christmas Album
  • Inferno
  • Nighthawks
  • Murderock
  • The Best Revenge
  • La Chiesa (The Church)
  • Harmagedon
  • Iron Man (TV)
  • Emerson Plays Emerson
  • Hammer It Out — The Anthology
  • At The Movies
  • Off The Shelf
  • Keith Emerson Band featuring Marc Bonilla (Aug. 2008)

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б HAMMOND.RU — Кит Эмерсон
  2. Рецензия на альбом Кита Эмерсона 2008-го года