Ластівка берегова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Берегова ластівка
Берегова ластівка біля гнізд на узбережжі Балтійського моря, Польща
Берегова ластівка біля гнізд на узбережжі Балтійського моря, Польща
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ластівкові (Hirundinidae)
Рід: Берегова ластівка (Riparia)
Вид: Берегова ластівка
Біноміальна назва
Riparia riparia
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
Hirundo riparia
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 178436
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 88110
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Riparia riparia
Riparia riparia

Берегова ластівка (Riparia riparia) — невеликий перелітний птах родини ластівкових (Hirundinidae), поширений на всіх континентах, за виключенням Австралії і Антарктиди. В Європі мешкає майже повсюдно, у тому числі і на території України.

Від добре відомих усім ластівки міської (Delichon urbica) та ластівки сільської (Hirundo rustica) вона відрізняється сірувато-бурим забарвленням верху і бруднувато-білим низу з характерною (тільки у цього виду) темною поперечною смугою на грудях. Хвіст у ластівки берегової короткий, виїмка на ньому невелика. На відміну від інших видів, вона оселяється колоніями на берегах річок, схилах ярів та балок, старих піщаних або глинистих кар'єрах, де може бути до кількох тисяч норок. Довжина нори нерідко сягає 1,5 м. Вона закінчуються розширеннями для гнізда, яке птахи вистеляють травинками та пір'ям. За літо найчастіше буває одна кладка з 4-6 білих яєць. Через 2 тижні вилуплюються пташенята, які через 3 тижні вже можуть літати.

Ластівки берегові живляться дрібними комахами, яких ловлять, літаючи у повітрі. В Україні починають відлітати на зимівлю протягом вересня — в перших числах жовтня, після закінчення останнього «бабиного» літа. Зимує в Африці, на берегах Нілу.

Див. також[ред.ред. код]

  • 8599 Ріпарія — астероїд, названий за назвою цього виду птахів[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]