Ла-Майре-сюр-Сен
| Ла-Майре-сюр-Сен La Mailleraye-sur-Seine
| |
|---|---|
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Нормандія |
| Департамент | Приморська Сена |
| Округ | Руан |
| Кантон | Кодбек-ан-Ко |
| Код INSEE | 76401 |
| Поштові індекси | 76940 |
| Координати | 49°28′59″ пн. ш. 0°46′23″ сх. д.H G O |
| Висота | 0 - 136 м.н.р.м. |
| Площа | 44,58 км² |
| Населення | 2053 (2011-01-01) |
| Густота | 46,05 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
André Leborgne 2014-2020 |
|
| |
Ла-Майре́-сюр-Сен (фр. La Mailleraye-sur-Seine) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Приморська Сена. Населення — 2053 осіб (2011)[1].
Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 135 км на північний захід від Парижа, 25 км на захід від Руана.
Історія[ред. | ред. код]
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Верхня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належав до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].
1 січня 2016 року Ла-Майре-сюр-Сен і Сен-Нікола-де-Бліктюї було об'єднано в новий муніципалітет Арелон-ан-Сен.
Демографія[ред. | ред. код]
Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusqu'en 1962[4], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[5] · [6] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 919 | 175 | 102 | 264 | 256 | 114 | 8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 980 | 171 | 114 | 244 | 256 | 179 | 16 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
2010 року серед 1288 осіб працездатного віку (15—64 років) 954 були активними, 334 — неактивними (показник активності 74,1%, у 1999 році було 68,4%). З 954 активних мешканців працювало 876 осіб (485 чоловіків та 391 жінка), безробітними було 78 (43 чоловіки та 35 жінок). Серед 334 неактивних 87 осіб було учнями чи студентами, 129 — пенсіонерами, 118 були неактивними з інших причин[8].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 863 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 2034,0 особи, медіана доходів виносила 18 547 євро на одного особоспоживача[9]
Посилання[ред. | ред. код]
- Ла-Майре-сюр-Сен на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з липня 2019]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.