Левон IV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Левон IV
вірм. Լեիոն Գ
Прапор
10-й Король Кілікійської Вірменії
1301 — 1307
Попередник: Хетум II
Спадкоємець: Ошин
 
Народження: 1289
Смерть: 1307
Династія: Хетуміди
Батько: Торос III
Мати: Маргарита Лузіньян
Дружина: Агнеса Лузіньян

Левон IV Хетумян, відомий також як Левон III (1289 — † 1307) — король Кілікійської Вірменії. Походив з династії Хетумідів (Хетумян)

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 1289 року в родині Тороса III та Маргарити Лузіньян[1].

1301 року король Кілікії Хетум II зрікся корони на користь свого малолітнього племінника Левона, сина його брата Тороса. При цьому Хетум залишився при владі, ставши регентом неповнолітнього короля. 1305, трохи подорослішавши, Левон одружився з кузиною Агнесою Лузіньян, а вже наступного року 30 липня відбулась офіційна коронація Левона в якості короля Кілікійського вірменського царства[1]. Внутрішня політика Левона була продовженням курсу латинізації країни, що розпочалась його дядьком ірегентом Хетумом. Помилково вважаючи, що вірменська держава може покластись на допомогу папи, наполягав на унії з католицькою церквою. З цією метою 19 березня 1307 скликав церковний собор у Сісі, та змусив його звернутись до папи щодо унії. Через те, що тільки царський двір и католикос підтримував унію, рішення собору спричинило серйозний спротив серед народу й духовенства, а спроби втілити в життя рішення собору призвели до кривавих сутичок всередині країни[2][3].

Повна орієнтація на захід позначилась на зовнішній політиці. Одним із перших та найважливіших розпоряджень Левона в якості одноосібного правителя держави є указ від 20 травня 1307 року. Відповідно до указу король надавав торгівельні пільги та привілеї венеціанським купцям. Того ж року 17 листопада молодий король та його дядько Хетум II, поблизу фортеці Аназарб потрапили в засідку. влаштовану монгольським воєначальником, в результаті чого обидва загинули[3].

Родина[ред.ред. код]

Дружина: Агнеса Лузіньян

діти: не було

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Charles Cawley. «Chapter 3.KINGS of ARMENIA (CILICIAN ARMENIA) (FAMILY of HETHUM). KINGS of ARMENIA 1226-1341». Medieval Lands. Foundation of Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 2013-08-27. Процитовано 2013-05-01. 
  2. А. Г. Сукіасян, 2009, С. 85
  3. а б К. Мутафян, 2009, С. 73—75

Джерела[ред.ред. код]