Легенда Пендрагону (роман)
| Легенда Пендрагону | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. A Pendragon legenda | ||||
 | ||||
| Жанр | роман | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Антал Серб | |||
| Мова | угорська | |||
| Опубліковано | 1934 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина | |||
|
| ||||
«Легенда Пендрагону» (угор. A Pendragon legenda) — роман 1934 року угорського письменника Антала Серба. Готично-гумористичний філософський трилер з елементами детективу, пародії та літературознавчого дослідження. Перший опублікований роман атора.
Синопсис[ред. | ред. код]
Дія роману відбувається в Англії та Уельсі. Граф Ґвінет запрошує магістра англійської літератури Яноша Баткі вивчити спадщину розенкрейцерів, яка зберігається в його бібліотеці. В результаті вчений виявляється залучений до кримінальної історії.
Характеристика[ред. | ред. код]
Антал Серб вивчав європейську літературу і від 1929 до 1930 року жив у Англії. Його інтерес до англійської літератури виявився в кількох працях, зокрема, в дослідженнях творчості Честертона[1] та Гакслі, а також в оглядовій статті Дзеркало англійської літератури (угор. Az angol irodalom kistükre). Роман запозичує елементи надприродного в Гілберта Кіта Честертона та Джона Каупера Повіса[en], настрій творів Джона Кольєра та Девіда Ґарнетта[en], структуру та інтелектуальність книг Олдоса Гакслі та Вірджинії Вульф. Роман має складну сюжетну композицію, лінії якої врешті-решт сходяться у фіналі.
Як предків сім'ї Гвінет, до якої належать основні дійові особи, виведено реальні історичні постаті: Ллівелін ап Йорверт[ru] і його онук, Ллівелін ап Грифід[ru] — але всі інші члени сім'ї вигадані. Також мають історичну основу розенкрейцери та засновник товариства Крістіан Розенкрейц, Парацельс, Роберт Фладд, граф Сен-Жермен, а також документи Chymische Hochzeit[en], Fama Fraternitatis R.C.[en], Confessio Fraternitatis R.C.[en]
В образі оповідача Яноша Батки вгадується автор.
Оцінки та критика[ред. | ред. код]
Наступного року після виходу роману його передрукували кілька угорських журналів: Erdélyi Helikon[hu], Pásztortűz[hu], Irás, Nyugat[hu].
Сучасна критика порівнює роман Антала Серба з романом Умберто Еко «Ім'я рози».
Переклади та адаптації[ред. | ред. код]
Роман перекладено чеською, англійською, німецькою, іспанською, російською та французькою мовами[2].
1974 року вийшов фільм «Легенда Пендрагону»[hu] режисера Дьордя Ревеса.
1982 року драматург Імре Бенчик[hu] адаптував роман для сцени під назвою Джентльмен, з доброго склепу (угор. Úriember, jó kriptából).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Szerb Antal (1936). Chesterton. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
- ↑ Серб, Антал. Легенда Пендрагона : Роман / Антал Серб; [Пер. с венг. А. А. Боргардта]. — Донецк ; Донбас : Малое предприятие «Кредо», 1991. — 294 с. — ISBN 5-7740-0503-8.
Джерела[ред. | ред. код]
- Hegedűs Géza: A magyar irodalom arcképcsarnoka. Budapest: Trezor. 1995. ISBN 9637685553
- Kortárs magyar írók, 1945—1997: Bibliográfia és fotótár. Szerk. F. Almási Éva. Budapest: Enciklopédia. 1998—2002.
- Kozocsa Sándor: Irodalomtörténeti repertórium: Az 1934. év irodalmi munkássága (Negyedik, befejező közlemény). Irodalomtörténeti Közlemények, XLV. évf. 4. sz. (1935) 435—451. o.
- Kozocsa Sándor: Irodalomtörténeti repertórium: Az 1935. év irodalmi munkássága (Negyedik, befejező közlemény). Irodalomtörténeti Közlemények, XLVI. évf. 4. sz. (1936) 483—496. o.
- Poszler György: Nyaralás a könyvtárban: Vázlat Szerb Antal arcképéhez. Tiszatáj, III. évf. 39. sz. (2005. márc.) 60–68. o.
- Szemet Edit: A korinthoszi szőlő. Irodalmi Szemle, (2007. máj.)
- Wirágh András: A kedvező megvilágítás «hermeneutikája»: Észrevételek A Pendragon legenda olvasandóságáról. Iskolakultúra, 4-5. évf. (2011)
- A Pendragon legenda a PORT.hu-n (magyarul)
- A regény szövege Magyar Elektronikus Könyvtár
|
