Лущик Віктор Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Лущик.
Лущик Віктор Федорович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 26 березня 1979(1979-03-26)
Львів
Смерть 11 липня 2014(2014-07-11) (35 років)
с. Зеленопілля
Довжанський район
Луганська область
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Лущик Віктор Федорович у Вікісховищі

Ві́ктор Фе́дорович Лу́щик (26 березня 1979, Львів — 11 липня 2014, Зеленопілля, Довжанський район, Луганська область) — молодший сержант, гранатометник 1-го механізованого взводу 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) ОК «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (14.03.2015; посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Віктор Лущик 26 березня 1979 року в місті Львові.

Закінчив Львівську середню загальноосвітню школу № 75 імені Лесі Українки.

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

Навесні 2014 року Віктор Лущик мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А-0998; місто Яворів Львівська область).

З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Віктор Лущик був похований 18 липня 2014 року на полі Почесних поховань № 76 на Личаківському цвинтарі у Львові.[1][2][3]

Залишились дружина Юліана та син Святослав (нар. 2003).[4]

Зовнішні відеофайли
«Воїни Світла». Молодший сержант Лущик Віктор Федорович

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Докладніше: Атака біля Зеленопілля

11 липня 2014 року в районі села біля Зеленопілля Луганській області близько 4:30 годин ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блок-пост українських військових, в результаті обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Віктор Лущик.[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Віктор Лущик нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно).[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Поле почесних поховань № 76 (Меморіал УГА). Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 24 грудня 2015.
  2. ↑ Тіла полеглих під Зеленопіллям військовослужбовців після 15:00 привезуть у Львів. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
  3. ↑ Вічная пам'ять Героям. Львів попрощався з трьома військовослужбовцями, які загинули під Зеленопілля. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
  4. ↑ Лущик Святослав. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
  5. ↑ Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
  6. ↑ Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лущик_Віктор_Федорович&oldid=42208296