Луґано (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луґано (озеро)
Супутникове зображення озера Лугано
Супутникове зображення озера Лугано
45°59′ пн. ш. 8°58′ сх. д. / 45.983° пн. ш. 8.967° сх. д. / 45.983; 8.967Координати: 45°59′ пн. ш. 8°58′ сх. д. / 45.983° пн. ш. 8.967° сх. д. / 45.983; 8.967
Розташування
Розташування Тічино, Ломбардія
Розміри
Площа поверхні 48.7 km² км2
Висота над рівнем моря 271 m м
Середня глибина 134 m м
Макс. глибина 288 m м
Об'єм 6.5 km³ км3
Басейн
Вливаються річки Ведеггія, Кассарате, Куччіо, en:Laveggio, en:Magliasina, en:Bolletta, en:Scairolo
Витікають річки Треза
Площа басейну 565.6 km² км2
Країни басейну Швейцарія, Італія
Інше
Міста та поселення Лугано, Меліде, Кампьоне-д'Італія, Понте Треза

Commons-logo.svg Луґано (озеро) у Вікісховищі

Вид на озеро і греблю Меліде

Луґа́но (Lugano італ. Lago di Lugano або Ceresio) — озеро біля підніжжя Альп, в Італії та Швейцарії; 49 км², глибина до 288 м; дуже почленоване; судноплавне. Висота дзеркала 271 м над рівнем моря, разом з озером Орта найвище з італійських озер; одна частина належить швейцарському кантону Тічино, інша — італійській провінції Комо.

Озеро, назване на честь міста Лугано, знаходиться між озерами Комо і Маджоре. Згідно Григорія Турського від 590 назва Ceresio[1], походить від латинського слова Cerasus, тобто вишня, і названо через велику кількість вишневих дерев, які свого часу прикрашали берега озера[2] озеро з'являється в документах У 804, озеро вперше згадується під назвою Laco Luanasco[1]

Озеро має площу 48,7 км² з них 63% знаходиться в Швейцарії і 37% в Італії Разом з анклавом Кампьоне-д'Італія, має середню ширину приблизно в кілометрі, максимальна глибина 288 м, є у Північному басейні.

У 1848 році, озером на морені була побудована дамба Меліде між Меліде і Біссоне, з метою прокладання дороги через озеро і забезпечення прямого зв'язок між Лугано і К'яссо. Сьогодні дамбою прокладено також залізниця Готтардбан і автострада А2 .

Довжина від Порлецці до Понте-Трезо 33 км, ширина ½-3 км. Розпадається на декілька рукавів і заток. Головні річки: Куччіо з долини Каварнья впадає в затоку Порлецца, Кассарате — в бухту Лугано, і Аньо, або Ведеггія, що приносить води Монте-Ченере. З Луґано витікає в озеро Маджоре річка Треза, 14 км. Прозора темно-зелена вода багата рибою: фореллю, вуграми, линями. Періодичні вітри: бриза (північний) і брева (південий). Порлеццина (східний) приносить іноді сильні бурі. Живописна лінія берега, красиві контури порфірних, доломітових і слюдяно-сланцевих гір, перерізаних вузькими долинами і маленькими рівнинами, на зелені яких розкидано 30 містечок, численні замки, вілли, монастирі, каплиці, церкви; гори Чима дель Арабіоне (1807 м), Дугенерозо, Бре, Сальваторе — все це робить озеро Лугано, не зважаючи на менші розміри, суперником Маджоре і Комо. Західно-Готардська залізниця проходить через нього по двох мостах і величезній греблі. Повітря вільне від пилу. Тумани майже невідомі. Лугано вважається чудовою перехідною станцією для тих, що потребують відпочинку і підкріплення сил, при незначних поразках дихальних шляхів, для ревматиків, золотушних і органів дихання, що перенесли запалення. Озерні купання, теплі ванни, чудовий виноград, 2 слабких залізистих джерела. Сезон від серпня до квітня.

Вид на озеро Лугано з Монте-Сан-Сальваторе, місто Лугано ліворуч і дамба Меліде праворуч
Вид на озеро Лугано з Монте-Сан-Сальваторе, місто Лугано ліворуч і дамба Меліде праворуч

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Lake Lugano. Historic Dictionary of Switzerland. Процитовано 2008-11-23.  (in Italian)
  2. Itinerari - Il Lago dei Ciliegi. Il Gommone (Italian). Процитовано 2008-11-22. 

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]