Маджоре (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маджоре
Lago Maggiore
Острів Белла на озері Маджоре
Острів Белла на озері Маджоре
Координати 45°57′ пн. ш. 08°38′ сх. д. / 45.950° пн. ш. 8.633° сх. д. / 45.950; 8.633
Розміри
Площа поверхні, км2 214 км²
Висота над рівнем моря, м 193 м
Макс. глибина, м 374 м
Розмір 66х4.5 км
Об'єм, км3 37 км³
Басейн
Вливаються річки Тічіно
Витікають річки Тічіно
Країни басейну Швейцарія Швейцарія


Італія Італія

Маджоре (Швейцарія)
Маджоре
Маджоре
Маджоре (Італія)
Маджоре
Маджоре
Вид на Альпи та озеро Маджоре з Лавено
озеро Маджоре

Лаго-Маджоре[1] (в перекладі: "озеро велике"[2] ), озеро Маджоре[3][4] або Вербано (Lago Maggiore; інші назви Verbano, Lago di Locarno, Lach Magiur)— передгірське озеро льодовикового походження, друге в Італії за площею(212 км2) після оз. Ґарда; знаходиться на висоті 193 м н.р.м. на території Італії (провінції Вербано-Куссіо-Оссола, Варезе і Новара) і Швейцарії (кантон Тічіно). Тут видобувають рожевий граніт (Бавено), камінь (Анджера), вапняк (Кальдè, дільниця Кастельвеккани); завдяки унікальному клімату росте середземноморська флора — лимон, лаврове дерево, оливкове дерево, а також тис, гостролист, каштан; в садах п'ємонтського узбережжя цвітуть азалії, камелії, рододендрони, магнолії. В озері присутні такі види риб: лососеві (Coregonus oxyrinchus, Coregonus lavaretus), Alosa agone, окунь звичайний, щука звичайна, головень, минь, Anguillidae, коропові. Вітри різних напрямків, які змінюють один одного, дають можливість займатися вітрильним спортом.

Історія[ред.ред. код]

На приозерній території проживали кочові групи, які використовували цей регіон як місце для полювання і поповнення запасів. У період енеоліту відбувається будівництво перших поселень в безпосередній близькості до озера, з'являється осіле населення.Територія була під пануванням ліґурів ( а також частина сучасної Ломбардії), поки їх не було відтіснено кельтами (плем'я таурінів) до західних кордонів їх володінь.

Потім запанували римляни, які приєднали П'ємонт і Ломбардію до Римської імперії. "Verbanus Lacus" (римська назва озера) або "Lacus Maximus" ( Вергілієва назва) був у руках римлян тривалий час, поки не почастішали набіги північних народів і варварів, які зруйнували Римську імперію.

Період Середньовіччя супроводжувався створенням сіла, містечок, замків. У цей період область навколо озера, а також багато районів навколо Мілану, пройшли через руки кількох впливових сімей - Делла Торре, Вісконті, Ґабсбурґи з 1713 року, Борромео (які почали нарощування свого впливу з придбання Арони в 1445 році).

Географія:[ред.ред. код]

Довжина озера Маджоре становить 68 км, ширина варіюється від 3 до 5 км, за винятком західної затоки Борромео між Палланцою і Стрезою (10 км). Вона перевершує всі інші італійські озера по довжині, але за площею поверхні займає друге місце після озера Ґарда. Середня висота озера над рівнем моря становить 193 м., але глибина дна майже всюди значно нижче рівня моря (не менше 179 м нижче моря). Звивисті форми озера Маджоре, присутність гірського ландшафту дозволяють побачити його під різноманітними ефектними ракурсами. Верхня частина озера має повністю альпійський тип, середня знаходиться між нижчими горами, а нижня закінчується в оточенні пагорбів та рівнин Ломбардії[5]

Басейн озера тектонічно-льодовикового походження; об'єм становить 37 км ³. Озеро має площу близько 213 км ². Основні притоки - Тічіно (яка впадає в По на південний-схід від Павії), Маджія, Точе (якою Маджоре з'єднане з озером Орта) і Треза (з'єднує з озером Луґано). Річки Вердзаска, Ґійона і Каннобіно також впадають в озеро.

Зубчасті береги озера оточені Лепонтинськими Альпами. Західний берег озера Маджоре знаходиться в регіоні П'ємонт (провінція Новара і провінція Вербано-Куссіо-Оссола), східний - в регіоні Ломбардія (провінція Варезе), а найпівнічніша частина простягається на 13 км у кантоні Тічіно (Швейцарія).

Клімат[ред.ред. код]

Погода на озері Маджоре, як правило, м'яка. Клімат середземноморського типу, де тропічні і субтропічні рослини ростуть і цвітуть цілий рік. Взимку озеро допомагає підтримувати вищу температуру в навколишньому регіоні (так як вода віддає теплову енергію повільніше, ніж повітря). Літні бризи приносять прохолоду і рухаючись по поверхні води, змінюють її колір. Озеро отримує близько 2300 сонячних годин на рік, а середньорічна температура становить 15,5 ° C. Температура води в озері - від 20 до 22 ° C (у липні і серпні). Взимку опади снігу нерегулярні, випадають високо в горах; часто спостерігається туман. Дощі притаманні травню і в дещо меншій кількості - протягом зимових місяців.[6][7][8]

Айвазовський І.К. - озеро Маджоре ввечері
Схід сонця на озері Маджоре

Флора[ред.ред. код]

Щоб дати визначення флорі озера Маджоре часто вживається неналежний термін flora insubrica. Розвиток флори зумовлений близькістю до озера, що сприяє розповсюдженню типових середземноморських і атлантичних рослин; цьому сприяє також склад ґрунту і велика кількість кременистих порід. Тут зростають лимони, оливки і лавровий лист, дуб гостролистний (Quercus ilex), плющ, мирт, Eriobotrya japonica, тис, гостролист, каштан, цвітуть камелії, азалії, рододендрони і магнолії.

Територію навколо озера Маджоре недаремно називають Садами Європи, адже тут є численні ботанічні сади - "Вілла Таранто", "Альпінія", "Вілла Паллавічіно", Ботанічний сад на о. Мадре, Ботанічний сад на о.Сан Панкраціо (острови Бріссаґо), та ін (див. Ботанічні сади озера Маджоре)[9].

Фауна[ред.ред. код]

Вологість територій навколо озера Маджоре є сприятливим середовищем для проживання різноманітних тварин:

Варто відвідати:[ред.ред. код]

Острови (див. Маджоре (острови))[ред.ред. код]
Сади і парки[ред.ред. код]
Замки (див. Замки озера Маджоре)[ред.ред. код]
Вілли (див. Вілли озера Маджоре)[ред.ред. код]
Музеї[ред.ред. код]
  • Museo Rosminiano (Стреза)
  • Museo delle Marionette (Palazzo Borromeo, острів Мадре, Стреза)
  • Museo Artistico e Storico (Palazzo Borromeo, острів Белла, Стреза)
  • Museo del Paesaggio (Вербанія)
  • Museo Gottard Park (Кастелетто Тічіно)
  • Museo Manzoniano (Леза)
  • Museo della Baita (Бельджірате)
  • Museo Etnografico (Каннеро)
  • Museo della Ceramica (Лавено Момбелло)[11]
  • Palazzo Perabò (Лавено Момбелло)
  • Museo dell'ombrello e del parasole (Джиньєзе)
  • Civico Museo Archeologico (Сесто Календе)
  • Castello Rocca Borromeo – Museo della Bambola (Анджера)
  • Museo dei trasporti "Ogliari" (Ранко)
  • Museo Archeologico (Ґоласекка)
  • Museo Alfredo Binda (Чітільйо)
  • Museo Civico Archeologico Paleontologico (Луїно)
  • Museo Civico (Анджера)
  • Museo dell'Arte del Cappello (Ґіффа)
  • Museo Archeologico (Арона)
  • Musei del Monte Verità (Аскона)
  • Museo Comunale d'Arte Moderna (Аскона)[12]
Культові споруди[ред.ред. код]
  • Свята гора Ґіффиіт. Sacro Monte di Ghiffa) - римо-католицький церковний комплекс, що знаходиться в комуні Ґіффи, (озеро Маджоре, П'ємонт, Північна Італія). Входить до групи "Святі гори П'ємонту і Ломбардії", яка внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Фестивалі, події[ред.ред. код]
  • The Spirit of Woodstock Festival (Дух Вудстоку) - щорічний фест під відкритим небом в Мірапурі (кін. лип. -поч. серпня)

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Озеро Маджоре згадується у романі американського письменника Ернеста Гемінґвея "Прощавай, зброє!". Головний герой Фредерік Генрі та його кохана Кетрін Барклі, втікаючи від італійських карабінерів на човні, перетинають озеро в напрямку італійсько-швейцарського кордону[13][14].
  • Метан був вперше виявлений і ізольований Алессандро Вольта в результаті аналізу болотного газу з озера Маджоре (1776 - 1778рр.)
  • У 1936 році Bugatti Type 22 Brescia Roadster (1925 р.) був затоплений в озері підлеглими архітектора Marco Schmucklerski з Цюріху з ціллю уникнути сплати податків на швейцарському кордоні. Bugatti був прикріплений залізним ланцюгом, отож, після здійснення перевірки митниками, його мали б витягнути на поверхню. Але цього так і не сталося. З часом ланцюг був пошкоджений корозією і автомобіль затонув на дні озера. Він був заново знайдений 18 серпня 1967 місцевим водолазом Ugo Pillon і став улюбленою мішенню для дайверів. Коли один з дайверів, Damiano Tamagni, трагічно загинув 1 лютого 2008 року, його друзі з Клубу дайверів Аскони вирішили заснувати фонд на згадку про нього. З'явилась ідея підняти з дна Bugatti і продати на аукціоні, щоб зібрати кошти для Фонду . Залишки авто були виявлені 12 липня 2009 року. Продаж відбувся в Retro Mobile classic car exhibition (Показ класичних та ретромобілів) в Парижі 23 січня 2010 року за 260 500,00 євро. [15]


Вислови про озеро Маджоре[ред.ред. код]
Якщо у тебе є серце і сорочка, продай сорочку і відвідай околиці озера Маджоре
Галерея[ред.ред. код]

Населені пункти[ред.ред. код]

Швейцарія, кантон Тічіно Італія, регіон П'ємонт
провінції Вербано-Куссіо-Оссола і Новара
Італія, регіон Ломбардія
провінція Варезе
  • Ranzo
  • Gerra
  • San Nazzaro
  • Vira
  • Magadino
  • Tenero
  • Локарно
  • Ascona
  • Ronco sopra Ascona
  • Brissago
  • Minusio
  • Muralto
  • Cannobio
  • Cannero Riviera
  • Oggebbio
  • Ghiffa
  • Verbania
  • Baveno
  • Stresa
  • Belgirate
  • Lesa
  • Meina
  • Arona
  • Dormelletto
  • Castelletto sopra Ticino
  • Sesto Calende
  • Angera
  • Ranco
  • Ispra
  • Brebbia
  • Besozzo
  • Monvalle
  • Leggiuno
  • Laveno-Mombello
  • Castelveccana
  • Porto Valtravaglia
  • Brezzo di Bedero
  • Germignaga
  • Luino
  • Maccagno
  • Tronzano Lago Maggiore
  • Pino sulla Sponda del Lago Maggiore

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія
  2. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
  3. МАДЖОРЕ оз. в Альпах, на кордоні Італії та Швейцарії; 212 км2, гл. до 372 м; через М. протікає Тічино (притока р. По); судноплавне.
  4. Універсальний словник-енциклопедія:4-те видання, виправлене і доповнене - К.: ТЕКА, 2006. 1432 ст
  5. John Ball, The Alpine Guide, Central Alps, p. 306.
  6. The history of Lake Maggiore lagomaggioreonline.it. Retrieved 2010-03-12
  7. Lake Maggiore myswitzerland.com. Retrieved 2010-03-12
  8. Lago maggiore - a popular holiday destination in Switzerland as well travel-swiss.co.uk. Retrieved 2010-03-12
  9. http://www.scuolapiancavallo.it/sito/sez_ricerche/storia_locale/Flora%20del%20Verbano.pdf
  10. http://www.parchilagomaggiore.it/ffauna.htm
  11. http://www.lagomaggioreonline.it/musei_lago_maggiore.htm
  12. http://www.lagomaggiore.net/turismo/museum.asp
  13. "Прощавай, зброє!" Ернест Ґемінґвей (збірка Вершини світового письменства),1974, Pennsylvania State University (571 ст.)
  14. статтю було перекладено і адаптовано з англійської та італійської версій Вікіпедії
  15. http://www.rfi.fr/actuen/articles/121/article_6637.asp

Посилання[ред.ред. код]