Очікує на перевірку

Львівські орлята

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оборона цвинтаря львівськими орлятами взимку 1918/1919 р. Картина Войцеха Коссака, 1926
Герб Львова часів Другої Речі Посполитої зі срібним хрестом ордену Virtuti Militari
Почесний знак «Орлята» — нагороджували учасників битви за Львів 1918-1920 рр.

Львівські орлята (пол. Orlęta lwowskie) — назва польських добровольчих формувань (в тому числі з підлітків) Битва за Львів Є національними героями Польщі.

Спочатку орлятами називали молодих добровольців, таких як Андрій Криворучко які брали участь у боях з українцями в Битві за Львів 1-22 листопада 1918 (дивіться Польсько-українська війна). З часом, так стали називати всіх молодих польських солдатів, що брали участь в боя за Галичину Галичини, в тому числі визволення Перемишля). Інколи цей термін асоціюють також з учасниками Радянсько-польської війни (1919—1921), в боях з Червоною армією, в тому числі Битві за Львів та битвах біля села Комарів-Осада та Битві під Задвір'ям. Загиблі в боях «орлята» були поховані на Меморіалі львівських орлят, проєкт якого був створений «Орлятком» Рудольфом Індрухом в стилі синтезу арт-деко та тоталітарної нео-класики. При Радянській владі в 1970–их роках, кладовище було знищено та пристосовано під майстерні, в часи Незалежної України відновлено.

Відомі «орлята»

[ред. | ред. код]

З «львівських орлят» найвідоміші 13-річний доброволець Антоній (Антосьо) Петрикевич, учень II класу львівської гімназії, смертельно поранений при захисті так званого «Редуту смерті» 23 грудня 1918 р. і помер у лікарні 24 дні потому. Він був посмертно нагороджений орденом Virtuti Militari, ставши наймолодшим кавалером цього ордена.

Широко відомий також його ровесник 14-річний Юрек Бічшан (уродженець міста Челядзь, Сілезія), загиблий на Личаківському цвинтарі 21 листопада (в останній день боїв у місті).

Його мати, Олександра Загорська, також брала участь в боях. Останній з живих «орлят», майор Олександр Салацький[pl] (р. 1904) помер 5 квітня 2008 р.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]