Лєпін Євген В’ячеславович
| Євген Лєпін Лєпін Євген В’ячеславович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1985 м. Маріуполь, Донецька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
15 квітня 2022 м. Маріуполь (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Ліпа» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2015—2022 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС України | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування |
 Полк «Азов» | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Євген В'ячеславович Лєпін — старший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Євген Лєпін народився 1985 року в Маріуполі на Донецької області. Здобув спеціальність інженера, закінчивши Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету. Працював за фахом. Після обстрілу району «Східний» в Маріуполі з «Градів» у 2015 році в ході війни на Сході України пішов на військову службу до полку «Азов». Військову службу весь цей час проходив у складі окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України. В середині лютого 2022 року в нього закінчувався контракт і його мали перевести на службу до Києва. Однак, з початком російського вторгнення в Україну все кардинально змінилося і він повернувся до Маріуполя. З 18 березня активні бойові дії перекинулися з міста на «Азовсталь», територію якого контролювали українські вояки. На металургійному комбінаті разом з іншими бійцями був і Євген Лєпін із позивним «Ліпа». Загинув Євген Лєпін 15 квітня 2022 року на «Азовсталі» в результаті інтенсивних авіабомбардуваннь ЗС РФ. Тіло Євгена привезли до Києва 6 червня. Але через бюрократичну тяганину загиблого ще досі не поховали. Довго триває процедура упізнання та оформлення документів в Національній поліції Україні та патронатній службі[1][2].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилася мама Наталія та дружина Ольга з якою вони познайомилися в Ірпіні на Київщині на початку січня 2021 року, одружилися 25 вересня того ж року в Маріуполі на Донеччині[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Попович, Інна (8 липня 2022). «Мій син загинув на "Азовсталі". Я хочу, щоб ви про нього розказали!». https://hromadske.ua (укр.). Процитовано 2 вересня 2022.
- ↑ “Чорний-чорний дим завжди над Азовсталлю”: історія захисника Маріуполя Євгена Лєпіна і його рідних. Прямий (укр.). 9 серпня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
- ↑ Опубліковано чергові укази про нагородження воїнів. Посмертно – 59. Новинарня (укр.). 6 травня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 5 травня 2022 року № 312/2022 «Про відзначення державними нагородами України»