Макуахутл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Macuahuitl
Характеристики
Вага 2,0–3,0 kg (4,4–6,6 lb)
Довжина 90–120 cm (35–47 in)

Макуахутл у Вікісховищі

Макуауитл, (macuahuitl) — зброя індіанців Мезоамерики, дерев'яна палиця з вставленими обсидіановими лезами. Назва походить від мови науатль і означає «дерев'яна рука». Обсидіан може мати край, гостріший, ніж високоякісні сталеві леза для бритви. Макуахутл був стандартною зброєю ближнього бою.

Історія[ред. | ред. код]

Макуауитл використовували з першого тисячоліття н. е. На час іспанського завоювання макуахутл був широко відомий в Мезоамериці. Зброю використовували різні цивілізації, включаючи ацтеків (Мексика), мая, міштеків та толтеків. На різьбленні мая в Чичен-Іці показано, як воїн тримає макуахутль, зображений у вигляді палиці, що має окремі леза, що стирчать з кожного боку. На фресці воїн тримає палицю з безліччю клинків з одного боку та одним загостреним з іншого, також можливий варіант макуахутла.[1][2]

Один примірник цієї зброї пережив Завоювання Мексики; він був частиною Королівської збройної палати Мадрида, поки не був знищений пожежею в 1884 році. Зображення зброї зберігаються в різноманітних каталогах. Найдавніша копія — це макуахутль, створений медієвістом Ахілле Хубіналем у 19 столітті.

Опис[ред. | ред. код]

Малюнок з Каталогу Королівської збройної палати Мадрида медієвіста Ахілле Хубінала в 19 столітті. Оригінальний зразок був знищений пожежею в 1884 році.
Ацтекські воїни у Флорентійському кодексі 16 століття (вип. IX). Кожен воїн махає макуахутлом.

За словами конкістадора Берналь Діас дель Кастільйо, довжина макуахутля становила 0,91-1,22 м, та 75 завширшки, з жолобком по кожному краю, в який вставляли шматочки кременю або обсидіану з гострими краями і міцно закріплювали клеєм. На основі своїх досліджень історик Джон Пол вказує, що довжина була трохи більше метра, хоча інші моделі були більшими, призначені для використання обома руками.[3]

Згідно з дослідженнями історика Марко Червера Обрегона, гострі шматки обсидіану довжиною близько 3 см кожен кріпили до деревини природним клеєм, бітумом.[4]

Іспанці відзначали, що макуахутл був настільки добре зроблений, що леза не можна було ні витягнути, ні зламати. Макуахуїтл виготовлявся як одноручним, так і дворучним, а також у прямокутній, яйцеподібній або загостреної форми. Дворучний макуахутл був таким «високим, як людина».[5]

З огляду на важливість людських жертвоприношень у культурах науа, воїни брали багато полонених. Для цих цілей макуахутл був корисним інструментом для захоплення в'язнів: леза не роблять глибоких ран від одного удару, а важка дерев'яна конструкція дозволяє оглушити противника плоскою стороною зброї. Мистецтву виводити з ладу опонентів, використовуючи макуахутл без лез, з юних років навчали у військових школах ацтеків.[6]

Зразки[ред. | ред. код]

За словами Росса Хасіга, останній справжній макуахутл був знищений у 1884 році внаслідок пожежі в Королівській Збройовій палаті в Мадриді, де він знаходився поруч з останніми тепозтопіллі.[5][7] За словами Марко Червери Обрегона, на складі Національного музею антропології[8], ймовірно є принаймні одна макуахутл.[8]

Жодних екземплярів макуаутла не залишилось, і теперішні знання про них походять із спогадів сучасників та ілюстрацій, що відносяться до 16 століття та раніше.[1]

Історія Тлакскали зображення битви під час іспанського завоювання Гватемали. Індіанці на боці іспанців (ліворуч), а також Мая (праворуч) володіють макуахутлами.
На цьому малюнку з Флорентійського кодексу 16 століття зображено ацтекських воїнів, що розмахують макуахутлами

Експериментальна археологія[ред. | ред. код]

Репліки зброї були виготовлені та протестовані в документальних шоу на каналах History і Discovery, щоб продемонструвати ефективність цієї зброї. На шоу каналу History Воїни Террі Шапперт поранився під час фехтування макуахутлом; він порізав задню частину лівої ноги внаслідок руху махом назад.[9]

В сучасній культурі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Hassig, 1988, p. 85
  2. Cervera Obregón, Marco (2006). The macuahuitl: an innovative weapon of the Late Post-Classic in Mesoamerica (PDF). Arms & Armour. 3 (2): 137—138. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2012. Процитовано 26 жовтня 2010.
  3. Pohl, John. Aztec Warrior: AD 1325–1521. Bloomsbury.
  4. These Peculiar Aztec ‘Swords’ Struck Fear Into the Hearts of the Conquistadors. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  5. а б Hassig, 1988 p. 83.
  6. Berdan and Anawalt, The Essential Codex Mendoza, v. 2–4. UCal Press; 1997. Folio 62-R, p. 173.
  7. Hassig 1992, p. 169.
  8. а б Cervera Obregón 2006A, p. 137
  9. "Warriors" Mayan Armageddon (TV Episode 2009), архів оригіналу за 6 жовтня 2018, процитовано 29 травня 2018