Ацтеки

Імперія Ацтеків

Столиця	?-1325 Чапультепек 1325-1521 Теночтітлан
Офіційна мова	Науатль
Уряд Голова держави Великий радник Виборна рада Погоджуюча рада	Імперія Тлатоані (монарх) Радник Представники аристократії 80+ старійшин
Дата заснування Дата занепаду Населення	1248 1521 близько 25 млн (1520)

Ацте́ки — найбільший народ американських індіанців Мексики, що прийшов у центральну частину країни з півночі в 12 столітті. Інша автентична назва ацтеків — мешіка. Вважається, що в 1325 вони почали будувати свою столицю — Теночтітлан (на місці сучасного Мехіко). Теночтітлан поступово став столицею імперії, яка розкинулася далеко за межі Мексиканської долини.

За власною легендою, ацтеки прийшли в Мексиканську долину з місцини, що за легендою називалася Ацтлан — звідси і назва народу. Ацтекська культура мала широку і складну мережу міфологічних і релігійних традицій, високорозвинене мистецтво, глибокі знання в різних галузях науки. Ацтеки доби імперії розмовляли мовою науатль, яку прийнято визначати як класичний науатль. Ацтеки створили велику кількість пам'яток власної літератури, більшість з котрих була знищена під час та після іспанського завоювання.

Імперія ацтеків була зруйнована під час Конкісти — вторгнення іспанців на чолі з Ернаном Кортесом у 1521. Мова ацтеків — науатль — належить до юто-ацтекської родини мов. У теперішній час мовою науатль розмовляє більш ніж 1,5 мільйона людей, і деякі з них продовжують називати себе ацтеками, однак традиційно ацтеками називають тільки представників доколоніальної цивілізації.

Джерелами знань про культуру та історію ацтеків є археологічні знахідки в розкопках, ацтецькі кодекси, записані на бересті, свідчення очевидців на зразок Ернана Кортеса та Бернала Діаса дель Кастільйо, а також із описів 16 та 17 століть, написаних іспанськими священиками й самими ацтеками іспанською мовою або мовою науатль, як наприклад, флорентійський кодекс францисканського ченця Бернардіно де Саагуна.

Термінологія

Існує розбіжність у значенні терміну ацтеки. З одного боку, в широкому сенсі, ацтеками називають всі народи науа Мексиканської долини, культура яких до іспанського завоювання мала спільні риси й корені. У вужчому сенсі ацтеками називають народ мешіка, який створив Потрійний союз, відомий як Імперія ацтеків. Самі мешіка називали ацтеками всі народи, не обов'язково народи науа, що вийшли з легендарного Ацтлану.

Історія

Зображення орла, що розриває змію на колючому кактусі, на гербі Мексики

У XII ст. ацтеки прийшли з півночі; в XV ст. створили свою державу, завойовану іспанськими колонізаторами в XVI ст.

Народи науа почали переселятися в Долину Мехіко в 6 ст., поступово витісняючи народи інших мовних груп. До 12 ст., коли в долину прийшли мешіка, там уже існувало кілька міст-держав. Спочатку мешіка зупинилися на пагорбі Чапультепек на західному березі озера Тескоко, але їх звідти витіснили. Їм дозовлили поселитися на острові посеред озера, де вони 1325 року заснували місто Теночтітлан. За легендою на острові вони побачили орла, який упіймав змію, що було сприйнято як знамення, оскільки бог Уїцилопочтлі пророкував їм таку землю. Батьківщина мешіка до заснування Теночтітлана достовірно невідома. Вони прийшли або з півночі Долини Мехіко, або ще далі з півночі, з території, яка в сучасну епоху належить США.

У 1376 мешіка вибрали свого першого тлатоані Акамапічтлі. До 1427 вони платити данину Ацкапотцалько, наймогутнішому на той час місту-деражаві в долині. У 1427 утоврився Ацтецький потрійний союз, який здолав Ацкапотцалько наступного, 1428 року. Саме Потрійний союз відомий як Імперія ацтеків.

Потрійний союз утворився після вбивства тлатоані мешіка Чимальпопоку правителем Ацкапотцалько Мекстла. Наступник Чимальпопоку Іцкоатль об'єднав свої сили з вигнанцем Незауалькойотлем та тепанеками Тлакопана. Після перемоги над Ацкапотцалько Потрійний союз правив Долиною Мехіко до іспанського завоювання у 1520-1521. Він поступово розширив свою владу на великі території від Мексиканської затоки до тихоокеанського побережжя. Водночас, дедалі більше зростало значення в союзі Теночтітлана.

Ернан Кортес прийшов до Теночтітлана на чолі великого війська, в якому іспанці складали тільки невелику частину. Кортес об'єднався із ворогами ацтеків із Тласкали.

Падіння Теночтітлана не означало миттєвої загибелі мезоамериканської культури, але загін Кортеса був лише невеликим авангардом, за яким послідувало песелення в Америку значної кількості європейців. Європейці привезли з собою нові хвороби, до яких у індіанців не було імунітету. Епідемії віспи й тифу призвели до значного зменшення населення.

До колонізації ацтеки досягли високого рівня розвитку культури — мали піктографічне письмо, користувались сонячним календарем, створили визначні архітектурні споруди в містах. У ацтеків було розвинуте землеробство (на зрошуваних землях) і ремесла (гончарство, ткацтво тощо). Від ацтеків європейці довідалися про культури кукурудзи, какао, помідорів. Сучасні ацтеки не мають єдиної етнічної території. Більшість сучасних ацтеків — селяни, дрібні орендарі й наймити-пеони, які працюють у великих поміщицьких господарствах, частина зайнята на промислових підприємствах. Ацтеки належать до найменш оплачуваних і найбільш визискуваних верств мексиканського пролетаріату.

Релігія

Людське жертвопринесення із кодексу Мальябек'яно

Ацтеки вірили у багатьох богів і вважали себе обраним народом. За легендою боги, які коли-то зібралися у Теотівакані принесли себе в жертву, щоб прояснити світ. Для відновлення космосу, ацтеки постійно приносили богам людські жертви, намагаючись не допустити повернення Темряви. Церемонія проходила у верхній частині великого храму на жертовновному камені. Люди, яких приносили в жертву могли бути військовополоненими, захопленими під час квіткових війн, раби, або вибрані представники ацтеків.

Жертви мали економічні та політичні функції. Вони повинні були забезпечити регулярне повернення дощу на сільськогосподарські угіддя, а також зберегти панування ацтеків за допомогою фізичного знищення ворогів. Ці ритуали жахали іспанців, які, як католики, інтерпретували жертви як збочення і зло, а не як священний акт.

Правителі ацтеків

1. Акамапічтлі (1375-1395)
2. Уіціліуітль (1395-1405)
3. Чимальпопоку (1405-1428)
4. Іцкоатль (1428-1440)
5. Монтесума Перший (1440-1468)
6. Ашайакатль (1468-1483)
7. Тісок (1483-1486)
8. Ахвіцотль (1486-1502)
9. Монтесума II (1502-1520)
10. Кунтлаулак (1520-1520)
11. Куаутемок (1520-1521)

Див. також

• Культура доколумбової Америки

Література

• Українська радянська енциклопедія. У 12-ти томах. / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.
• Стародавня МезоАмерика