Малий Тріанон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Версальський палац Малий Тріанон, вигляд з головного входу

Малий Тріанон — невеликий палац (фр. château), що знаходиться на землях Версальського палацу в Франції. Він був зпроектований Анж-Жаком Габріелем (фр. Ange-Jacques Gabriel) за наказом Людовіка XV для його фаворитки маркізи де Помпадур і побудований в 17621768 роках.

Архітектура[ред.ред. код]

Палац «Малий Тріанон» є чудовим прикладом переходу від стилю рококо першої половини XVIII століття до більш стриманого, але не менш елегантного класицизму, що почав розвиватись з 1760-х років. Зовні палац простий і елегантний, архітектурно витриманий, без вичурних прикрас періоду барокко. Він являє собою двоповерховий куб з п'ятьма вікнами з кожної сторони. Перистилі з чотирьох колон з сторони саду і внутрішнього двору завершують картину.

Історія[ред.ред. код]

Маркіза де Помпадур бачила початок будівництва палацу, але померла за чотири роки до його завершення, і палац дістався наступній фаворитці — графині Дюбаррі. Після сходження на престол в 1774 року 20-річний Людовік XVI передав палац і прилеглий парк в якості приватної резиденції своїй дружині, 19-річній королеві Марії-Антуанетті.

Марія-Антуанетта приїжджала сюди щоб відпочити від формального життя двору і важких обов'язків королеви. Все в Малому Тріаноні підкорялось волі. Ніхто, навіть сам король, не міг ступити на цю землю без її запрошення. Це викликало незадоволення серед аристократів, аскільки сюди допускався тільки ближній круг королеви.

Внутрішнє улаштування[ред.ред. код]

Малий Тріанон

Будівля була спроектована так, щоб максимально зменшити взаємодію між гостями і слугами. Наприклад, задумувались пересувні обідні столи. Прислуга повинна була сервувати їх в підсобних приміщеннях кухні, а потім столи механічним ліфтом піднімались б в столову. Ці столи так і не були виготовлені, але збереглась особлива структура підвалу.

В покоях королеви проглядається її характер. Її будуар показує велику винахідливість: поворотом простої ручки дзеркала у всю довжину повільно піднімаються від підлоги і встановлюються перед вікнами. Її спальня, незважаючи на простоту, така ж елегантна і обставлена меблями французьских майстрів Жоржа Жакоба (фр. Georges Jacob) і Жан-Анрі Різенера (фр. Jean-Henri Riesener).

Посилання[ред.ред. код]