Марек Губерат
| Марек Губерат | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Marek S. Huberath | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Hubert Marek Harańczyk[1][2] | |||
| Псевдонім | Марек Губерат | |||
| Народився |
24 квітня 1954 (70 років) Краків | |||
| Громадянство |
 Польща | |||
| Діяльність | прозаїк, фізик | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет | |||
| Заклад | Ягеллонський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | 1987– | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | фантастичний роман, повість, оповідання | |||
| Magnum opus | «Гніздо світів» | |||
| Премії | «Срібний глобус» (1999), Меморіальна премія імені Януша Зайделя (1991, 1997, 1999), Шльонкфа (1996, 1999) | |||
|
| ||||
 Марек Губерат у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Марек Губерат (пол. Marek S. Huberath), при народженні Губерт Гараньчик (пол. Hubert Harańczyk, 24 квітня 1954) — польський письменник-фантаст та вчений-фізик. Він працює в Інституті Фізики Ягеллонського університету, займається проблемами біофізики та фізики твердого тіла, та є доктором габілітованим.[3]
Біографія[ред. | ред. код]
Губерт Гараньчик (справжнє ім'я Марека Губерата) народився у Кракові. Він закінчив Ягеллонський університет, після чого працює в Інституті Фізики рідного університету, займаючись проблематикою біофізики та фізики твердого тіла[4], зокрема вивченням структури води, механізмами розвитку утворення ліпідних наноструктур, а також опору тканин живих організмів на дію низьких температур та дегідратацію (зокрема, на прикладі антарктичних лишайників та членистоногих).[3] Має ступінь доктора габілітованого.[5]
Літературна творчість[ред. | ред. код]
Літературну творчість Марек Губерат розпочав у кінці 80-х років ХХ століття. У 1987 році на сторінках журналу «Fantastyka» опубліковане його перше оповідання «Ти повенувся, Снеоґґ, я ннаю…» (пол. Wrocieeś Sneogg, wiedziaam...), у якому описуються жахи суспільства, яке пережило ядерну війну.[6] Це оповідання виграло ІІ конкурс журналу, в якому було вперше опубліковане.[3][4] Першою збіркою автора стала книга «Останні, хто вийшли з раю» (пол. Ostatni, którzy wyszli z Raju), яка вийшла друком у 1996 році.[3] Марек Губерат пише переважно в стилі інтелектуальної наукової фантастики[4], проте з великим впливом гуманістичної фантастики.[3] У своїх творах письменник піднімає низку філософських, релігійних та моральних тем, що дало можливість низці літературних оглядачів зарахувати його творчість до напрямку «католицької фантастики».[6] Найвідомішим твором автора є роман «Гніздо світів», який вийшов у 1999 році, який можна зарахувати як до жанру фантастичного детективу[3], так і до химерного роману.[7] Серед інших відомих творів автора є оповідання «Більше покарання» (пол. Kara większa) та романи «Другий портрет у алебастрі» (пол. Druga podobizna w alabastrze), «Міста під Скелею» (пол. Miasta pod Skałą), «Vatran Auraio», і «Портал, прикрашений статуями» (пол. Portal zdobiony posągami).
Особисте життя[ред. | ред. код]
Марек Губерат одружений[4], є любителем подорожей, альпінізму та ентомологом-аматором.[3]
Премії та нагороди[ред. | ред. код]
Марек Губерат є лауреатом премії «Шльонкфа» як «Творець року» (у 1996 і 1999 році), триразовим лауреатом премії імені Януша Зайделя (1991, 1997, 1999 роки) та Премії «Срібний глобус» (1999 рік).[3]
Переклади[ред. | ред. код]
Твори Марека Губерата перекладені англійською та російською мовами.
Твори[ред. | ред. код]
Романи та повісті[ред. | ред. код]
- 1991 — Kara większa (Більше покарання)
- 1996 — Ostatni, którzy wyszli z raju (Останні, хто вийшли з раю)
- 1997 — Druga podobizna w alabastrze (Другий портрет у алебастрі)
- 1999 — Gniazdo światów (Гніздо світів)
- 2005 — Miasta pod Skałą (Міста під Скелею)
- 2011 — Vatran Auraio
- 2012 — Portal zdobiony posągami (Портал, прикрашений статуями)
Оповідання[ред. | ред. код]
- 1987 — Wrócieeś Sneogg, wiedziaam… (Ти повенувся, Снеоґґ, я ннаю…)
- 1992 — Absolutny powiernik Alfreda Dyjaka (Абсолютний повірений Альфреда Дияка)
- 1993 — Spokojne, słoneczne miejsce lęgowe (Сонячна, сонячна галявина)
- 1994 — Maika Ivanna (Майка Іванна)
- 1996 — Kilka uwag do definicji istoty żywej (Кілька застережень щодо існування живої істоти)
- 1996 — Kocia obecność (Присутність котів)
- 1996 — Trzy kobiety Dona (Три жінки Дона)
- 2006 — Akt szkicowany ołówkiem (Ню, ескіз олівцем)
- 2006 — Balsam długiego pożegnania (Бальзам тривалої розлуки)
- 2006 — K. miał zwyczaj… (К. мав звичку…)
- 2006 — Trzeba przejść groblą (Треба перейти через греблю)
Збірки[ред. | ред. код]
- 1996 — Ostatni, którzy wyszli z raju (Останні, хто вийшли з раю)
- 1997 — Druga podobizna w alabastrze (Другий портрет у алебастрі)
- 2006 — Balsam długiego pożegnania (Бальзам тривалої розлуки)
- 2011 — Vatran Auraio
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Nauka Polska. Dr hab. Hubert Marek Harańczyk (пол.)
- ↑ Aforyzmy o nauce i technice [Архівовано 2018-07-20 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б в г д е ж и Marek S. Huberath [Архівовано 21 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б в г Marek S. Huberath [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Wydział Fizyki i Informatyki Stosowanej [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б Marek S. Huberath — katolicka SF? [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ GNIAZDO OPOWIEŚCI [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Марек Губерат на сайті encyklopediafantastyki.pl [Архівовано 20 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
|
