Лишайники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Rhizocarpon geographicum на кварці
Rhizocarpon geographicum на кварці

Лишайники — (лат. Lichenes) — організми, що утворилися внаслідок симбіозу водоростей (автотрофів) і грибів (сапрофітів).

Зміст

[ред.] Будова

Тіло лишайника складається з гіф гриба, що утворюють зовнішні (коркові) шари лишайників, і водоростей (хлорела, носток). До субстрату (каміння, ґрунт, дерева) лишайники прикріплюються ризоїдами.

[ред.] Типи лишайників

Розрізняють:

  • коркові або накипні лишайники у вигляді накипу (кірки)
  • листуваті — округлі пластини діаметром до 20 сантиметрів
  • кущисті — стеблоподібна слань у вигляді кущиків, гриви (довжиною до 7 сантиметрів)

[ред.] Розмноження

Розмножуються вегетативно. Мають спеціальні утворення — соредіїклітин водорості і гіф гриба) утворюються всередині слані, а виштовуються з неї назовні, та ізидії — вирости верхньої кірочки слані. На відміну від соредій, ізидії відламуються разом з кусочками лишайника.

[ред.] Особливості

Xanthoria parietina
Xanthoria parietina

Однією з характерних особливостей лишайників є висока стійкість до несприятливих умов, особливо водозабезпечення, інтенсивності освітлення, температури. Деякі види лишайників зникають з мінімальним забрудненням повітря (біоіндикатори).

[ред.] Значення

Лишайники нагромаджують біомасу, корм для тварин (ягель), виділяючи лишайникові кислоти, сприяють вивітрюванні гірських порід, ґрунтоутворенню. Є сировиною для хімічної та фармацевтичної промислоовостей (еверія, цетрарія), їжею людини (центрарія ісландська). Потребують охорони від надмірного пошкодження.

Commons
ВікіСховище має мультимедія-дані до цієї статті. Дивіться

Особисті інструменти