Маркет-мейкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маркет-мейкер (англ. market maker) або постачальник, надавач ліквідности (англ. liquidity provider) ─ це компанія або особа, яка встановлює розцінки як купівлі, так і на продажу активу, наявного в її запасі, числячи на прибуток з різниці цін купівлі та продажу (спреду)[1]. Вигода для такої компанії полягає в тому, що вона заробляє гроші; вигода для ринку полягає в тому, що це допомагає обмежити коливання цін (волатильність) через встановлення обмеженого діапазону торгових цін на активи.

На ринках США Комісія з цінних паперів і бірж США визначає «маркет-мейкера» як фірму, що вона готова купувати та продавати акції на регулярній та безперервній основі за публічно оголошуваною ціною[2]. Призначений Первинний Маркет-мейкер (англ. Designated Primary Market Maker, DPM) — це спеціалізований маркет-мейкер, затверджуваний біржею, щоби гарантувати, що він триматиме позицію в певному призначеному цінному папері[3].

На валютній біржі[ред. | ред. код]

Більшість фірм, що торгують іноземною валютою, є маркет-мейкерами, як і багато банків. Маркет-мейкер купує іноземну валюту у клієнтів, а потім продає її іншим клієнтам. Вони отримують дохід від різниці в цінах на такі операції, а також за послуги з надання ліквідности, зниження транзакційних витрат і сприяння торгівлі.

На фондовій біржі[ред. | ред. код]

Маркет-мейкери, які готові купувати та продавати акції, що котируються на біржі, наприклад на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE) або Лондонській фондовій біржі (LSE), називаються «третіми маркет-мейкерами» (англ. third market makers)[2]. Більшість фондових бірж працюють за принципом «обопільної угоди». Коли ціни купівлі та продажу двох зустрічних доручень відповідають одна одній, система зіставлення фондової біржі вирішує, що угода виконана. У такій системі може не бути призначених або офіційних маркет-мейкерів, та втім маркет-мейкери існують.[джерело?]

Станом на жовтень 2008 в США налічувалося понад дві тисячі маркет-мейкерів[4], та звиш сотні в Канаді[5].

Децентралізовані мережеві протоколи[ред. | ред. код]

Надання ліквідності в децентралізованому мережевому протоколі працює інак. Немає компаній чи інших централізованих організацій, залучених на рівні протоколу. Компанії або приватні особи можуть, утім, вирішити забезпечувати ліквідність протоколу, як правило, в обмін на перспективу отримання прибутку на активи, передані в пули (фонди) ліквідности. Традиційні суди з юрисдикцією в окреслених географічних межах можуть мати труднощі з регулюванням або закриттям таких протоколів, оскільки протоколи не мають центральної юрисдикції, у якій вони діють[джерело?].

Дохід маркет-мейкерів[ред. | ред. код]

Дохід маркет-мейкера складається з різниці межи ціною попиту та ціною пропозиціїспреду. За умови, коли надходить однакова кількість заявок на купівлю і продаж, а ціна не змінюється, це сума, яку маркет-мейкер отримає за кожну операцію в оба боки.

Маркет-мейкери зазвичай також забезпечують ліквідність для клієнтів фірми, за що вони отримують комісію[6].

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Radcliffe, Robert C. (1997). Investment: Concepts, Analysis, Strategy. Addison-Wesley Educational Publishers, Inc. с. 134. ISBN 0-673-99988-2.
  2. а б Market Makers. Процитовано 17 квітня 2015.
  3. Designated Primary Market Maker (DPM) Program Info. CBoe.org. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 25 червня 2014.
  4. List of U.S. market makers. Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 31 жовтня 2008.
  5. List of market makers in Canada. Архів оригіналу за 9 січня 2007. Процитовано 31 жовтня 2008.
  6. Aldridge, Irene (April 2013). High-Frequency Trading: A Practical Guide to Algorithmic Strategies and Trading Systems. John Wiley & Sons. ISBN 9781118416822.

Зовнішні ланки[ред. | ред. код]