Матіков Олександр Пантелійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Пантелійович Матіков
Народження 15 липня 1907(1907-07-15)
с. Лозни
Смерть 8 березня 1982(1982-03-08) (74 роки)
Київ
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Роки служби 19321955
Партія КПРС
Звання  Полковник авіації
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 1977)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Богдана Хмельницького II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
CMNS: Матіков Олександр Пантелійович у Вікісховищі

Олександр Пантелійович Матіков (* 15 листопада 1907, Лозни — † 8 березня 1982, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), у роки німецько-радянської війни командир 673-го штурмового авіаційного полку 266-ї штурмової авіаційної дивізії 1-го штурмового авіаційного корпусу 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 листопада 1907 року в селі Лозни (нині Летичівський район Хмельницької області) в сім'ї робітника. Українець. Член КПРС з 1931 року. Закінчив сім класів середньої школи. Працював на цукрових заводах України, потім в Ленінграді на фабриці «Красний швейник».

У 1932 році призваний до лав Червоної Армії. У 1935 році закінчив Харківську військово-авіаційну школу пілотів. Учасник радянсько-фінської війни 19391940 років.

Погруддя Олександру Матікову на Алеї Героїв-земляків у Яготині

У боях радянсько-німецької війни з лютого 1943 року. Воював на 2-му Українському фронті. Неодноразово вилітав на штурмівку скупчень ворожих військ. До грудня 1943 року підполковник О. П. Матіков зробив 32 бойових вильотів, нанісши противникові велику втрату в живій силі й техніці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм підполковникові Олександру Пантелійовичу Матікову присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1977).

Надгробок Олександра Матікова

Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. З 1955 року в запасі. Жив у Києві. Помер 8 березня 1982 року. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.)
  • Калинин В. В., Макаренко Д. Г. Герои подвигов на Харьковщине. — Харків, 1970 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Матіков Олександр Пантелійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Некрополі Києва [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.]