Менгу-Тимур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мангу-Тімур (у літописі Мангутемір) — онук Батия, хан Золотої орди з 1266 року. Помер у 1282 році.

Історичні факти[ред.ред. код]

Під час правління Менгу-Тімура Золота орда отримала незалежність від Монгольської імперії. При ньому татари разом з руськими князями здійснили напади на Візантійську імперію (приблизно 1269 — 71), Литву (1275), Кавказ (1277).

Від імені Менгу-Тімура написані і перші, що дійшли до нас, ярлики московському митрополиту Кирилу (1267 р.) про звільнення церкви від сплати данини Золотій Орді.

Генуя, що прагнула за підтримки Візантії монополізувати торгівлю на Чорному морі, у 1266 р. добилися від Менгу-Тімура передачі їм у володіння Кафи (сучасна Феодосія), що стала пізніше центром їх колоній.

Література[ред.ред. код]