Менгу-Тимур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мангу-Тімур (у літописі Мангутемір) — онук Батия, хан Золотої орди з 1266 року. Помер у 1282 році.

Історичні факти[ред.ред. код]

Під час правління Менгу-Тімура Золота орда отримала незалежність від Монгольської імперії. При ньому татари разом з руськими князями здійснили напади на Візантійську імперію (приблизно 1269-1271), Литву (1275), Кавказ (1277).

Від імені Менгу-Тімура написані і перші, що дійшли до нас, ярлики московському митрополиту Кирилу (1267) про звільнення церкви від сплати данини Золотій Орді.

Генуя, що прагнула за підтримки Візантії монополізувати торгівлю на Чорному морі, 1266 року добилися від Менгу-Тімура передачі їм у володіння Кафи (сучасна Феодосія), що стала пізніше центром їхніх колоній.

Література[ред.ред. код]