Менгу-Тимур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мангу-Тимур (у літописі Мангутемір) — онук Батия, хан Золотої орди з 1266 року. Помер у 1282 році.

Історичні факти[ред.ред. код]

Під час правління Менгу-Тимура Золота орда отримала незалежність від Монгольської імперії та засновано поселення (пізніше місто) Москва 1272 року на однойменній річці на землях фіно-угорського племені Меря. При ньому татари разом з руськими князями здійснили напади на Візантійську імперію (приблизно 1269-1271), Литву (1275), Кавказ (1277).

Від імені Менгу-Тимура написані і перші, що дійшли до нас, ярлики титулярному Київському митрополиту Кирилу (1267) про звільнення церкви від сплати данини Золотій Орді.

Генуя, що прагнула за підтримки Візантії монополізувати торгівлю на Чорному морі, 1266 року добилися від Менгу-Тимура передачі їм у володіння Кафи (сучасна Феодосія), що стала пізніше центром їхніх колоній.

Література[ред.ред. код]