Мергель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мергельна скеля на південному узбережжі Сицілії

Ме́ргель (рос. мергель, англ. marl, marlstone; нім. Mergel m, Mergelboden m; від лат. marga — рухляк) — осадова гірська порода змішаного глинисто-карбонатного складу, яка представлена переважно вапняком та глинами[1]; містить 30-90% карбонатів (кальцит, рідше доломіт) і, відповідно, 70-10% глинистих частинок. У залежності від складу породотвірних карбонатних мінералів мергелі поділяються на вапнякові, доломітові, глинисті, кремнеземисті.

Щільна або землиста гірська порода різного кольору: білого, сірого, жовтуватого, зеленуватого, червонуватого, чорного і строкатого.[1] На відміну від глини, з якою він дуже схожий, інтенсивно реагує на розчин соляної кислоти (шипить і виділяє вуглекислий газ CO2).[1] Утворюється з осаду в морях і озерах.[1]

Окремо розрізняють мергель луговий (рос. мергель луговой, англ. meadow marl, нім. Wiesenmergel m) — те саме, що гажа.

Використовується для виготовлення цементу.

В Україні[ред.ред. код]

За запасами мергелів (7 родовищ) перше місце в Україні займає Донбас. Використовують мергель у цементній промисловості, будівництві. На мергелі працює, зокрема, Амвросіївський цементний завод (Донбас).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Чирка В. Г. Мінерали і породи земної кори (довідковий посібник для вчителя). — К.: «ЛОГОС», 2003.

Література[ред.ред. код]