Метазнання
Метазнання — поняття інженерії знань, в найзагальнішому вигляді означає «будь-яке знання про знання» (Лорьєр 1991. С. 437). Крім інженерії знань, використовується в різних науках (когнітологія, епістемологія, філософія, психологія), де, в залежності від контексту, зміст поняття може варіюватися. Стосовно до експертних систем, за оцінкою Ж.-Л. Лорьєра, метазнання «є фундаментальним поняттям для систем, які не тільки використовують свою базу знань такою, яка вона є, а й вміють на її основі робити висновки, структурувати її, абстрагувати, узагальнювати, а також вирішувати, в яких випадках вона може бути корисна» (Лорьєр 1991. С. 437).
Адам Гадомський, розробник напряму інженерії знань, так званої TOGA (англ. Top-down Object-based Goal-oriented Approach), відзначає, що для будь-якої розумної істоти (якими можуть виступати люди, організації, товариства або автономні роботи), поняття метазнання включає в себе правила, методи планування, моделювання, навчання і інструменти концептуалізації, які здійснюють модифікацію знань про предметної області. Інструменти наступного рівня — процедури, методології і стратегії навчання, зміна характеристик предметної області є його / її індивідуальні мета-мета-знання[1].
Метазнання можуть бути зібрані автоматично з різнорідних даних, сприяти виявленню закономірностей в предметних областях, а також протиріч в існуючих теоріях[2].
Література[ред. | ред. код]
- Лорьер Ж.-Л. Системы искусственного интеллекта: Пер. с франц. — М.: Мир, 1991. — 568 с.
- Knowledge Interchange Format Reference Manual Chapter 7: Metaknowledge, Stanford University
- A Survey of Cognitive and Agent Architectures: Meta-knowledge, University of Michigan
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Meta-Knowledge Unified Framework (A.M. Gadomski). Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 14 січня 2018.
- ↑ James A. Evans, et al. 2011. Metaknowledge. Science 331, 721.
Див. також[ред. | ред. код]
|
