Михайлишин Ігор Ярославович
Ігор Михайлишин Ігор Ярославович Михайлишин | |
---|---|
Сержант | |
Загальна інформація | |
Народження |
9 листопада 1990 (33 роки) Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Псевдо | Піаніст |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Війни / битви | Війна на сході України |
Михайлишин Ігор Ярославович (псевдо: «Піаніст», нар. 9 листопада 1990[1], смт Кути[2], нині Україна) — український доброволець (сержант), піаніст, юрист.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ігор Михайлишин народився 9 листопада 1990 року у смт Кути Косівського району Івано-Франківської области, нині Україна.
Закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (2013, юрист). Навчається у Київській муніципальній академії музики імені Рейнгольда Глієра.
Учасник Майдану (грав на піаніно у грудні 2013)[3] й АТО, боєць батальйонів «Донбас» Національної гвардії України (2014—2015) та «Донбас-Україна» Збройних сил України (2015—2016), інструктор зі стрілецької та гранатометної справи. Брав участь у визволенні Попасної, Лисичанська, Іловайська, частини Мар’їнки[4]. Після Іловайського котла 120 днів провів у полоні[5].
Автор книг «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону «Донбас» (2019)[6][7][8][9] та «Фуга 119» (2020)[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Михайлишин Ігор Ярославович (1990.11.09, смт Кути) // Вся Україна — жителі.
- ↑ Холодний вітер «Фуги-119», або друга книга спогадів добровольця батальйону «Донбас» [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // Український погляд. — 2021. — 15 лютого.
- ↑ Історія хлопця, який прийшов на Майдан і заграв на піаніно [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // Перший канал.
- ↑ Ігор Михайлишин: «Зафіксував усе в книзі. Щоб друзі, які загинули, жили на папері» [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2019. — 8 липня.
- ↑ Михайлишин Ігор [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // Голос війни.
- ↑ Михайлишин, І. Танець смерті: щоденник добровольця батальйону «Донбас». — Харків : Фоліо, 2019. — 320 с.
- ↑ Книжку «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону «Донбас» презентували в Івано-Франківську на YouTube // Суспільне Карпати. — 2019. — 6 вересня.
- ↑ Боєць батальйону «Донбас» Ігор Михайлишин презентує книгу «Танець смерті» на YouTube // Спецкор. — 2019. — 6 вересня.
- ↑ Михайлишин Ігор. Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону «Донбас» [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // #tobm.
- ↑ «Фуга 119». Книга добровольця Ігоря Михайлишина про полон у бойовиків [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Об'єднання родичів політв'язнів Кремля. — 2020. — 13 листопада.
Джерела[ред. | ред. код]
- Юрченко, Н. Ігор Михайлишин, позивний «Піаніст», учасник Майдану і АТО [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] / Надія Юрченко // Укрінформ. — 2017. — 7 жовтня.
- 5 ветеранів АТО розповідають про життя, побут і повернення з війни [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // LB. — 2018. — 29 березня.
- Ігор «Піаніст» Михайлишин: «До Іловайська ми не розуміли, хто з нами воює» [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // Kharkiv Today. — 2018. — 22 липня.
- Красовицький О., Бура, Д. Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська. — Фоліо, 2020. — 480 с. — ISBN 978-966-03-9500-8.
- «Я думав, що нас одразу розстріляють, бо ми були сакральним символом» — Ігор Михайлишин // Громадське радіо. — 2021. — 17 березня.
- Жежера, В. «Піаніст» і фуга пекла [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] / Віталій Жежера // Голос України. — 2021. — 24 березня.
Посилання[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Спецпроект «08.2014. Розповідь про події в Іловайську». Ігор Михайлишин на YouTube // UA:Перший. — 2018. — 29 серпня. | |
«Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону «Донбас»: про побратимів, полон та Іловайськ на YouTube // 5 канал. — 2019. — 15 вересня. | |
Вражаючі історії ТСН. Піаніст на YouTube // ТСН. — 2021. — 24 травня. |
- Михайлишин Ігор Ярославович у соцмережі «Facebook»
- Ігор Михайлишин [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.] // УП.Життя.