Мичка Золтан Федорович
| Мичка Золтан Федорович | |
|---|---|
| Народився |
24 серпня 1949[1] Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
20 березня 2017[1] (67 років) Мукачеве, Закарпатська область, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | художник |
| Членство | Національна спілка художників України і СХ СРСР |
| Нагороди | |
Мичка Золтан Федорович (також Мічка;[2] 24 серпня 1949 — 20 березня 2017 Мукачеве, Закарпатська область) — український живописець. Народний художник України (2006).
Біографія[ред. | ред. код]
Золтан Мичка — корінний мукачівець, щонайменше чотири покоління його предків жили в Мукачевому.[3]
У 1972 році закінчив відділення художників-оформлювачів Одеського обласного будинку народної творчості.
Член Спілки художників України з 1984 року (Закарпатська організація, Мукачеве[4]). Учасник художніх виставок: обласних та всеукраїнських — з 1973 року, закордонних — з 1987 року. Учасник міжнародних пленерів та симпозіумів.[2]
У 1990-их роках Золтан Мичка разом з Іваном Бровді запропонував передати мукачівський Будинок побуту, який мав відійти у приватні руки, під міську картинну галерею. Наприкінці своєї каденції міський голова Василь Ільтьо прийняв цю пропозицію і таким чином у центрі міста було створено Мукачівську картинну галерею з виставковою площею 200 м2. У галереї регулярно проходять культурни заходи, зустрічі, презентації, майстер-класи тощо,[3] проходить 15-18 виставок на рік.[5]
Депутат Мукачівської міської ради VI скликання (2010).[3]
Бібліофіл. Володів мовами східної, центральної та південної Європи.[6][неавторитетне джерело]
Помер від важкої хвороби 20 березня 2017 року. Прощання з видатним митцем відбулося 21 березня в м. Мукачево.[3]
Творчість[ред. | ред. код]
Основні твори: «Тіні забутих предків» (1979), «Церковна пісня» (1995), «Сон» (1998), «Балканський сон» (1999), «Спогади» (2000).[7]
Персональні виставки творів:
Твори Золтана Мички закуплені Дирекцією виставок Національної Спілки художників України, Міністерством культури та мистецтв України, зберігаються в Національному художньому музеї України, в музеях Одеси, Харкова, Полтави, Ужгорода, в картинних галереях Вінниці, Луцька, Сімферополя та російських міст Дмитрова, Іванова, Грозного, Владимира.[2]
Визнання[ред. | ред. код]
- 1984 — Лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі.
- 2000 — Заслужений художник України.
- 2006 — Народний художник України.
- 2009 — Державна нагорода Угорщини «Pro Cultura Hungarica».[2]
- 2011 — Почесний громадянин міста Мукачеве.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Web umenia
- ↑ а б в г Мічка Золтан Федорович (біографія та картини) — Художники Закарпаття — Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 4 грудня 2012.
- ↑ а б в г д е Ми уже в Європі, тільки нам самим треба стати європейцями [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Панорама Мукачева, 19.07.2011.
- ↑ Мічка Золтан Федорович — Галерея «АВС-арт». Архів оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 4 грудня 2012.
- ↑ Мукачівська картинна галерея — Карпати.info. Архів оригіналу за 28 жовтня 2013. Процитовано 4 грудня 2012.
- ↑ а б Золтан Мичка. Виставка творів в НАМУ. м. Київ (відео)
- ↑ Мичка Золтан Федорович — Національна спілка художників України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 грудня 2012.
- ↑ Мічка Золтан Федорович — Закарпатська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 4 грудня 2012.