Монастирський Борис Савелійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монастирський Борис Савелійович
рос. Борис Савельевич Монастырский
Ім'я при народженні рос. Бенцион Савельевич Монастырский
Дата народження 12 (25) березня 1903 або 25 березня 1903(1903-03-25)[1][2]
Дата смерті 21 січня 1977(1977-01-21)[3][1][2] (73 роки)
Місце смерті Москва, СРСР
Поховання П'ятницький цвинтар[d]
Громадянство  Російська імперія
 СРСР
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінооператор, оператор-постановник
Кар'єра 1929—1971
Членство СК СРСР
Нагороди
орден Червоної Зірки
заслужений діяч мистецтв РРФСР
офіцерський хрест ордена Відродження Польщі
Сталінська премія
IMDb ID 0597583
CMNS: Монастирський Борис Савелійович у Вікісховищі

Борис (Бенціон) Савелійович Монастирський (рос. Бори́с Саве́льевич Монасты́рский; 25 березня 1903, Миньківці (нині Дунаєвецький район, Хмельницька область, Україна), Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія[4] — 21 січня 1977, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський російський кінооператор. Лауреат Сталінської премії II ступеня (1947). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (04.04.1969).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

У 1930 році закінчив Державний технікум кінематографії (нині — ВДІК). У кінематографі з 1931 року. Низку фільмів знято у співпраці з режисером М. С. Донським.

З кінця 1940-х до 1960-х років працював у творчому тандемі з режисером В. В. Ейсимонтом.

Зняв українські стрічки: «Бойова кінозбірка № 9» (1942), «Як гартувалася сталь» (1942), «Райдуга» (1943), «Нескорені» (1945).

Помер 21 січня 1977 року. Похований на 26 ділянці П'ятницького цвинтаря (м. Москва).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Ванда Якубовська і Борис Монастирський на зйомках фільму «Останній етап», 1947

Оператор-постановник:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Catalog of the German National Library
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. [Біографія на kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. Біографія на kino-teatr.ru (рос.)]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.273.

Література[ред. | ред. код]

  • Оліфер Володимир — Стрічку дунаївчанина відзначино «Оскаром» — Дунаєвецький вісник, 2009,№ 29-32, 16-23 квітня, сс 6-6.

Джерела[ред. | ред. код]