Монета-стрілка
| Грошовий зливок Борисфен | |
|---|---|
| Монетний двір | Борисфен |
| Номінал | 24 стрілки = 1/96 статера |
| Маса | 5,3 — 5,5 г |
| Метал | бронза |
| Роки карбування | 600—450 роки до н.е. |
| Аверс | |
 | |
| Реверс | |
 | |
Монета-стрілка, «стріла Аполлона»[1] — дрібна бронзова протомонета у формі площика стріли, яку відливали у давньогрецьких полісах Західного і Північного Надчорномор'я в 600—450 роках до н. е.[2]
Походження[ред. | ред. код]
Існує кілька припущень, де почали виробляти монети-стрілки. Дослідники виділяють три теорії:
Теорія скіфського походження монет-стрілок припускає, що ці грошові знаки спочатку набули поширення у Скіфії. За іншим припущенням, монети-стрілки Борисфена походили з Фракії або були місцевим наслідуванням фракійських протомонет. Можливо, фракійці запозичили стріли від скіфів і надали їм форму своїх перших монет[4].
Прихильники грецького походження стверджують, що ці монети використовували мешканці полісів у Західному та Північно-Західному Надчорномор'ї. Вони пов'язані з культом Аполлона Лікаря, покровителя давньогрецьких колоністів. Його атрибутом була стріла, яка виконувала функції не тільки зброї, але й магічного жезла і знаряддя зцілення. Нова хвиля колоністів до Ольвії принесла культ Аполлона Дельфінія. Відтак протомонети набули форми дельфінів[5].
Археологи знаходять монети-стрілки переважно у Нижньому Побужжі, зокрема на території давньогрецького полісу Борисфен на острові Березань. Проте вони були також поширені в Ольвії, Істрії, Аполлонії, Томисі, Керкінітиді тощо. Про 10 або 11 стріл як платіжний засіб ідеться у написі на скіфосі, знайденому під час розкопок в Ольвії[6].
Виробництво і типи монет–стрілок[ред. | ред. код]
Монети відливали в керамічних ливарних формах із кількома заглибленнями[6]. Метал добували у місцевих копальнях. Монетна бронза — сплав міді та олова, іноді ще й свинцю. Монети-стрілки випускала не держава, а приватні особи-ремісники[7].
Різні форми монет відповідають певному типу:
- 1) вузькі листоподібні монети, що не мають вістря і втулки для держака.
- 2) монети-стрілки декоровані косими нервюрами, що відходять від осьового ствола.
- 3) з гладкою поверхнею з одного боку, або зі знаком у вигляді коліщатка, або літери А на гладкій поверхні;
- 4) наполовину стрілка, наполовину дельфін[8].
Монети-стрілки Керкінітиди[ред. | ред. код]
Окремо виділяють монети-стрілки давньогрецького міста Керкінітиди (на території сучасної Євпаторії), які відливали у 450—425 роках до н. е. Вони мали трикутну форму. Завдовжки близько 18 мм. Важили близько 1 г. На їхній поверхні нанесені лінії або хрести[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Монети-стрілки, 1986, с. 84.
- ↑ Античні монети північного Причорномор'я, 2011, с. 30.
- ↑ Монети-стрілки, 1986, с. 69–70.
- ↑ а б Легенда о скифском царе Арнанте, 1968, с. 101–115.
- ↑ Монети-стрілки, 1986, с. 71.
- ↑ а б Монети-стрілки, 1986, с. 77.
- ↑ Монети-стрілки, 1986, с. 85-86.
- ↑ Монети-стрілки, 1986, с. 75–76.
- ↑ Античні монети північного Причорномор'я, 2011, с. 98.
Джерела[ред. | ред. код]
- Анохін В. Античні монети північного Причорномор'я. — К. : Стилос, 2011. — 328 с.
- Анохін В.О. Монети-стрілки // Ольвія та її округа : зб. наук. пр / АН УРСР, Інститут археології. — Наукова думка. — К., 1986. — С. 68-89.
- Граков Б. Легенда о скифском царе Арнанте // История, археология и этнография Средней Азии. — 1968. — С. 101–115.
| |||||||||||||
