Монетний двір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Моне́тний двір — підприємство, де карбують металеві монети, виготовляються ордени, медалі та інші відзнаки.

Історія[ред.ред. код]

На період входження українських земель до польської Корони основні коронні монетні двори знаходились у Кракові, Вільно, Варшаві. У період 1613-1632 років в Речі Посполитій діяло чотири монетних двори - у Варшаві, Гданську, Олькуші та Бидгощі.

У Великому московському князівстві перший монетний двір заклали в ході розпочатої регентшею Оленою Глинською грошової реформи при 4-річному Івану IV Лютому 1534 у Москві [Джерело?].

Про можливість карбування монет у княжу добу не збереглось жодних даних. Після окупації Руського королівства володарями Польщі гроші карбувались у Львові в декілька періодів з 1351 по 1414 роки. Перші відомі монети карбували за життя короля Казимира ІІІ (1351-1370). З цього періоду є відомими руський денарій та гріш. За часів певної автономії краю під управлінням князя Володислава Опольського (1372-1379) та безпосереднього угорського правління Людовика Угорського (1379-1382) карбували у Львові руський гріш та денарій. Монетний двір відновив роботу наступного року після повернення краю під владу володарів Польщі за правління короля Владислава Ягайла (1389-1414).

Під час шведського потопу у порожній скарбниці не було коштів для оплати війська і на початку 1656 монетний двір було розташовано у кам'яниці Толочківській на площі Ринок 39 у Львові. Для потреби монетного двору у храмах міста конфіскували золоті і срібні прикраси, церковну утвар. Першими керівниками двору були італієць Ієроним Піноцці, згодом Лоренцо Бандінеллі. Через нестачу срібла почали карбувати монети в 1 золотий, де срібла було на 12 грошів замість 30. На монеті помістили напис на латині: «Вартість цій монеті надає визволення Батьківщини, яке дорожче за метал», а монограму короля ICR в насмішку перекладали по латині як «початок нещасть королівства». Від автора ідеї Андреаса Тимфа монети звали «тимфами». У Львові викарбували 1,357 млн золотих з усіх 7 млн тимф, які на довгі роки підірвали фінансову систему Речі Посполитої.

На межі XIX-ХХ ст. у руїнах Сучавського замку було віднайдено сліди монетного двору господаря (1661-1665), де карбували фальшиві польські, шведські, пруські монети. Мідну основу покривали цинком, що повинен був імітувати срібло. Написи на цих монетах були з помилками. Загалом було викарбувано фальшивих монет на 12 млн золотих. Їх переправляли до Речі Посполитої, де навіть збирачі податків замінювали ними зібрані "добрі" гроші і здавали до скарбниці. Також у махінаціях був замішаний відкупник львівської митниці Джованні Баптиста Амуретті.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]