Монетний двір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Моне́тний двір — підприємство, де карбують металеві монети, виготовляються ордени, медалі та інші відзнаки.

Історія[ред.ред. код]

На період входження українських земель до польської Корони основні коронні монетні двори знаходились у Кракові, Вільно, Варшаві. У період 161332 років в Речі Посполитій діяло чотири монетних двори — у Варшаві, Гданську, Олькуші та Бидгощі.

У Великому московському князівстві перший монетний двір заклали в ході розпочатої регенткою Оленою Глинською грошової реформи при 4-річному Івану IV Лютому 1534 у Москві [Джерело?].

Про можливість карбування монет у княжу добу не збереглось жодних даних. Після окупації Руського королівства володарями Польщі гроші карбувались у Львові в декілька періодів з 1351 по 1414 роки. Перші відомі монети карбували за життя короля Казимира ІІІ (1351–1370). З цього періоду є відомими руський денарій та гріш. За часів певної автономії краю під управлінням князя Володислава Опольського (1372–1379) та безпосереднього угорського правління Людовика Угорського (1379–1382) карбували у Львові руський гріш та денарій. Монетний двір відновив роботу наступного року після повернення краю під владу володарів Польщі за правління короля Владислава Ягайла (1389–1414).

Під час шведського потопу у порожній скарбниці не було коштів для оплати війська і на початку 1656 монетний двір було розташовано у кам'яниці Толочківській на площі Ринок 39 у Львові. Для потреби монетного двору у храмах міста конфіскували золоті і срібні прикраси, церковну утвар. Першими керівниками двору були італієць Ієроним Піноцці, згодом Лоренцо Бандінеллі. Через нестачу срібла почали карбувати монети в 1 золотий, де срібла було на 12 грошів замість 30. На монеті помістили напис на латині: «Вартість цій монеті надає визволення Батьківщини, яке дорожче за метал», а монограму короля ICR в насмішку перекладали по латині як «початок нещасть королівства». Від автора ідеї Андреаса Тимфа монети звали «тимфами». У Львові викарбували 1,357 млн золотих з усіх 7 млн тимф, які на довгі роки підірвали фінансову систему Речі Посполитої.

На межі XIX–ХХ ст. у руїнах Сучавського замку було віднайдено сліди монетного двору господаря (1661–1665), де карбували фальшиві польські, шведські, пруські монети. Мідну основу покривали цинком, що повинен був імітувати срібло. Написи на цих монетах були з помилками. Загалом було викарбувано фальшивих монет на 12 млн золотих. Їх переправляли до Речі Посполитої, де навіть збирачі податків замінювали ними зібрані «добрі» гроші і здавали до скарбниці. Також у махінаціях був замішаний відкупник львівської митниці Джованні Баптиста Амуретті.

Пам’ятні та ювілейні монети розробляються художниками і скульпторами сектора розробки дизайну монет Монетного двору Національного банку України і карбуються НБУ, починаючи з 1995 року. Через відсутність на той час власної бази перші замовлення виконувалися Італійським монетним двором та Луганським верстатобудівним заводом. З квітня 1998 року введено в дію Київський монетний двір НБУ, який і карбує національну валюту[1].


Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]