Монолог

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Монолог — компонент художнього твору, що становить мовлення, яке звернене до самого себе чи інших (мовлення від 1-ї особи), на відміну від діалогу. кавко

Мовленнєві типи монологу зумовлені притаманними йому комунікативними функціями (розповідь, роздум, опис, оцінка, сповідь, самохарактеристика тощо).

Монолог наближається до письмового мовлення, його характеризують складні синтаксичні конструкції. Невербальні компоненти використовуються в монолозі обмежено.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Основи мовленнєвої діяльності. Автори - А.П.Загнітко, І.Р.Домрачева. Навчальний посібник для студентів денної, безвідривної та очно-заочної прискореної форми навчання спеціальності 2001. – Донецьк, Український культурологічний центр, 2001. – 56 с. ISBN 966-7517-14-4.
  • Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М ., 1969.
  • Львов М.Р. Основы теории речи. – М., 2000.