Мурашко Маргарита Августівна
| Маргарита Мурашко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Олександр Мурашко. Портрет Маргарити Мурашко. Національний художній музей України | ||||
| Ім'я при народженні | Маргарита Августівна Крюгер | |||
| Народилася |
14 квітня 1890 Київ | |||
| Померла |
імовірно 1938 невідомо | |||
| Громадянство |
 Російська імперія, .svg){kind=small} УНР,  СРСР | |||
| Діяльність | письменниця | |||
| Мова творів | російська | |||
| Брати, сестри | Крюгер-Прахова Анна Августівна | |||
| У шлюбі з | Мурашко Олександр Олександрович | |||
|
| ||||
Маргарита Августівна Мурашко (до шлюбу Крюгер, 14 квітня 1890 р. Київ - невідомо, імовірно 1938 р.) – українська педагогиня, мисткиня, мистецтвознавиця. Авторка біографії та спогадів про художника Олександра Мурашка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Маргарита Крюгер народилась 14 квітня 1890 року в багатодітному подружжі Августа та Катерини Крюгерів. Родина мешкала в Києві за адресою: вул. Хрещатик, 17. Неподалік знаходилась нотаріальна контора батька Маргарити (Хрещатик 11). В дитинстві отримала домашню освіту, пізніше навчалась у Смольному інституті шляхетних панянок у Санкт-Петербурзі.
У 1902 р. розпочала педагогічну діяльність у приватній жіночій гімназії, яку відкрила її старша сестра Катерина. Працювала там викладачкою російської мови. Гімназія діяла до 1920 року, щоправда останні кілька років роботи закладу Крюгер там не працювала.
19 квітня 1909 року побралася з київським художником Олександром Мурашком. Відтоді постійно супроводжувала чоловіка у закордонних поїздках та підтримувала його в творчості. Мешкали на вул. Малій Житомирській 14, а від 1914 року – Багговутівській.
В 1915 році, після смерті батька припиняє викладацьку діяльність й зосереджується на домашньому господарстві. Після вбивства чоловіка у 1919 році займається систематизацією та різними питаннями пов’язаними із зберіганням його творчої спадщини. У пореволюційний час в цьому їй допомагають друзі родини, представники мистецьких кіл Києва та України.
Доля Маргарити Мурашко після 1935 року невідома. Припускають, що вона, буцімто, одружлася з архітектором чи інженером і виїхала до Криму (або Москви). Через рік її з чоловіком було заарештовано. Померла Маргарита Мурашко імовірно у 1938 році[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Маргарита Мурашко є авторкою біографії та спогадів про свого чоловіка. Дослідники припускають, що спогади існували в кількох варіантах, проте наразі віднайдений лише один рукопис. Який було видано 2016 році в Києві («Эти десять лет большого, глубокого счастья…»: Спогади Маргарити Мурашко).
Родина[ред. | ред. код]
- Батько — Август Федорович Крюгер (помер в 1915 році), німець, юрист, власник нотаріальних контров в Сквирі, Житомирі та Києві. Нотаріус при Київському окружному суді.
- Мати — Катерина Олександрівна Новосільцева (померла в 1913 р.), дворянка (по материнській лінії з родини Муромцових).
- Брати, сестри — Катерина, Єлизавета, Анна, Федір.
- Чоловік — Олександр Мурашко, художник.
- Про імовірного другого чоловіка точні відомості відсутні.
- Діти — Катерина, названа донька. Справжні батьки дівчини невідомі[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
Мурашко М. "Эти десять лет большого, глубокого счастья..." : спогади Маргарити Мурашко / [уклад. В. Ткачук ; авт. вступ. ст. та комент.: Д. Добріян]. Київ : ArtHuss, 2016, 164 с.