Міґель Ернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міґель Ернандес
Miguel Hernández Gilabert
Miguel hernandez.jpg
Дата народження: 30 жовтня 1910(1910-10-30)
Місце народження: Оріуела, Аліканте, Іспанія
Дата смерті: 28 березня 1942(1942-03-28) (31 рік)
Місце смерті: Аліканте, Іспанія
Громадянство: Іспанія
Мова творів: іспанська
Рід діяльності: поет, драматург

Міґель Ернандес Хілаберт (ісп. Miguel Hernández Gilabert; 30 жовтня 1910 — Аліканте, 28 березня 1942) — видатний іспанський поет і драматург XX століття. Належав до так званого «Покоління 36-го року» (хоча деякі дослідники, зокрема Дамасо Алонсо, відносять Ернандеса до «Покоління 27-го року», до якого належали такі митці, як Федеріко Ґарсіа Лорка, Хорхе Ґільєн, Рафаель Альберті та інші)

Біографія[ред.ред. код]

Міґель Ернандес народився в містечку Оріуела (провінція Аліканте) 30 жовтня 1910 року. Він був третім із шести дітей та другим хлопчиком у сім'ї Міґеля Ернандеса Санчеса та Консепсьйон Хілаберт. Батько майбутнього поета займався вирощуванням кіз, а також усіма силами намагався підвищити свій соціальний статус. Мати ж його була дуже хворобливою жінкою, страждала на хронічний бронхіт, а тому дуже часто не вставала з ліжка.

Міґель-молодший із самого свого дитинства пас кіз . З 1915 по 1925 роки він ходив у початкову, а потім і середню школу. Згодом батько вирішив його звідти забрати, вважаючи, що синові слід приділяти більше уваги сімейній справі. Пасучи стада кіз, Міґель Ернандес відкриває для себе захопливий світ книги, починає писати свої перші вірші. Улюбленими авторами поета, серед інших, були Ґабріель Міро, Поль Верлен, Вергілій, Мігель де Сервантес, Педро Кальдерон, Лопе де Вега, а особливо Луїс де Гонгора.

1931-го року двадцятирічний Міґель Ернандес отримує свою першу і єдину літературну премію за вірш Пісня Валенсії (Canto a Valencia). 1933-го року виходить його перша збірка Знавець місяця (Perito en lunas). Після цього він осідає в Мадриді, де знайомиться і починає дружити з майбутніми нобелівськими лауреатами Вісенте Алейксандре і Пабло Нерудою.

Під час Громадянської війни в Іспанії Міґель Ернандес опиняється на боці республіканців. Бере участь у кількох боях, принагідно встигаючи одружитися 1937-го року. Того ж таки 1937-го він разом із делегацією республіканців відвідує СРСР. Серед міст, які відвідав поет, був і український Харків, якому присвячено вірш Місто-фабрика (La Fábrica ciudad). Цього ж року помирає первісток Ернандеса Мануель Рамон.

1939-го року, після поразки республіканців у Громадянській війни, намагається втекти з країни, проте йому це не вдається. Потрапивши до рук режиму Франко, його засуджують до смертної кари, проте під тиском громадськості вирок пом'якшують до 30 років тюремного ув'язнення. Утім через три роки, 28 березня 1942-го року, поет помирає у в'язниці від туберкульозу.

23 вересня 2010 року з нагоди сторіччя від дня народження Міґеля Ернандеса у Харкові на вул. Сумській 44/2 було відкрито меморіальну дошку на його честь [1]

Творчий доробок[ред.ред. код]

До творчого доробку Міґеля Ернандеса належать такі віршові збірки:

  • Perito en lunas/ Знавець місяця (1933)
  • El rayo que no cesa/ Промінь, що не згасає (1936)
  • Viento del pueblo/ Вітер народу (1937)
  • El hombre acecha/ Людина пильнує (1939,
  • Cancionero y romancero de ausencias (19381941)/ Кансьйонеро і романсеро розлук (1938–1941)

Також він є автором кількох драматичних і прозових творів.

Посилання[ред.ред. код]