Лопе де Вега

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фелікс Лопе де Вега Карпіо
Félix Lope de Vega y Carpio
Дата народження:	25 листопада 1562
Місце народження:	Мадрид, Іспанія
Дата смерті:	27 серпня 1635
Місце смерті:	там же
Рід діяльності:	драматург, поет, новеліст
Напрямок:	Відродження
Жанр:	комедія, драма, новела

Лопе Феліс де Вега Карпіо (ісп. Félix Lope de Vega y Carpio) (*1562—↑1635) — іспанський драматург.

Народився в Мадриді, здобув освіту в єзуїтській колегії, потім закінчив університет. Перебував на службі в знатних осіб, брав участь у поході «Непереможної армади», кілька разів одружений, став ченцем, священиком, численні любовні пригоди. Загибель сина, викрадення дочки, став проявляти схильність до містики. У п'ять років писав вірші, в 12 склав комедію для сцени. Опанував всі жанри, створив більше 400 п'єс, майже всі віршовані, відомо ще 250 назв. Теорія «Нове мистецтво складати комедії в наші дні» (1609) — суміш комічного і трагічного, поділ на акти. Точної класифікації немає. Три типи: героїчні п'єси, комедії шпаги й плаща, і п'єси, де виступає народ. Чітких границь немає. Епізоди з життя Іспанії, її дворянства й побутові. Зіткнення між селянами й феодалами.

[ред.] Творчість

«Фуенте овехуна» — овече джерело. Історична п'єса. Дія відбувається в кінці 15 століття за царювання Фердинанда й Ізабелли. Командор ордена Калотрави Фернан Гомес оселився в селищі Фуенте Овехуна, образивши місцевого алькальда, намагається збезчестити його дочку Аауренсію. Селянинові Фрондосо вдається її захистити. Під час весілля командор розганяє всіх, б'є алькальда його жезлом, хоче повісити Фрондосо і викрадає Лауренсію. Усі поголовно б'ють ґвалтівників. Усі відповідають, що це фуенте — сила народної солідарності. Поняття честі з категорії дворянських почуттів переходить у загальнолюдську. Не виключає показу драматургом ролі окремих особистостей. Лауренсія зі звичайної дівчини виростає в народну героїню. Озброює жінок й особисто бере участь в бою. Фернан проти короля, селяни за нього. Лопе де Вега шукає обґрунтування сполуки народу й держави, ідеалізує образ короля.

[ред.] Афоризми

• Коли кохаємо, ми втрачаємо зір.
• Кохання, гроші і турботи приховати неможливо.