Сахель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розташування Сахель в Африці
Верблюди на водопої
Сахель в сезон дощів

Сахель (араб. ساحل‎сахель, в перекладі означає «берег», «кордон» або «узбережжя») — тропічна савана в Африці, яка є своєрідним переходом між Сахарою і південними, родючішими землями, відомішими як африканський регіон Судан (не плутати з державою Судан). Сахелем також називають напівпустельні і степові райони на північ від Сахари - зокрема Туніський і Алжирський Сахель.

Географія[ред.ред. код]

Сахель простягнувся на 3900 км від Атлантичного океану на заході, до Червоного моря на сході, у поясі, ширина якого змінюється від декількох сотень до тисяч кілометрів; покриває площу, що дорівнює 3 053 200 км². Це екорегіон напівпосушливих полів, саван. Сьогодні Сахель включає в себе такі держави як Сенегал, Мавританія, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Нігерія, Чад, Судан і Еритрея.

Топографічно Сахель вважається «плоским», його висота коливається на рівні 200—400 метрів над рівнем моря. Деякі ізольовані плато та гірські пасма беруть початок в Сахелі, але, тим не менше, вважаються окремими екологічними регіонами — їхня флора і фауна відмінні від навколишніх низовин.

Історично Африка була батьківщиною королівств, що одержували прибутки з торгівлі через пустелю. Всі разом ці держави відоміші як «Сахельські королівства».

Клімат[ред.ред. код]

У Сахелі тропічний і спекотний клімат, з сильними сезонними змінами в опадах і температурі. У Сахелі випадає приблизно 200—600 мм опадів на рік, головним чином з травня по вересень (сезон мусонів), в основному у вигляді сильних, але коротких злив. Є сильна кореляція між зливами в області Сахеля і ураганної діяльністю в Атлантиці.

Середньомісячні температури коливаються від 33-36 °C влітку до 18-21 °C взимку. Протягом зими гарячі, сухі вітри Сахари можуть створювати справжні «пісочні шторми».

Історія клімату[ред.ред. код]

Близько 12 000 років тому Сахель був частиною Сахари і був покритий дюнами. Вони й сформували сучасний ландшафт. Величезне озеро Чад і Нігерська Внутрішня Дельта є залишками, сформованими після кінця льодовикового періоду. Найважливіше обмеження в Сахелі — брак ґрунту і води.

Ґрунти в Сахелі, головним чином, піщані й кислі, мають дуже низький вміст азоту та фосфатів. Ґрунти дуже пористі, і після злив швидко осушуються.

Флора та фауна[ред.ред. код]

Флора[ред.ред. код]

Сахель головним чином покритий полями і саванами, з невеликими областями лісів. Трава покриває всю область Сахелю, серед типів трави переважають Cenchrus biflorus, Schoenefeldia gracilis, і Aristida stipoides. Серед різновидів акацій переважають такі види як Acacia tortilis (найпоширеніша), Acacia senegal і Acacia laeta. Зустрічаються й інші види дерев (Commiphora africana, Balanites aegyptiaca, Faidherbia albida, і Boscia senegalensis). У північній частині Сахеля є «області кущів», так звана альтернатива областям полів і саван. Протягом довгого сухого сезону з багатьох дерев опадає листя, гинуть трави.

Фауна[ред.ред. код]

Раніше Сахель був місцем великих поселень ссавців, таких як антилопа шаблерога (Oryx dammah), газелі (Gazella dama, Gazella dorcas, Gazella rufifrons), а також антилопа конгоні (Alcelaphus busephalus buselaphus). Крім травоїдних, зустрічалися і хижаки, наприклад гієновидний собака (Lycaon pictus), гепард (Acinonyx jubatus), і лев (Panthera leo). Число різновидів було дуже зменшено у зв'язку з полюванням на них, деякі види оголошені вимираючими (Gazella dorcas і Gazella rufifrons).

Заболочені місця Сахеля важливі для міграційних птахів, що переміщаються в межах Африки з африкансько-євразійського міграційного маршруту.

Історія[ред.ред. код]

Рання історія[ред.ред. код]

Перші «підприємства» сільського господарства з'явилися в Сахелі приблизно за 5000 років до нашої ери, коли культивувалося сорго (Sorghum) і африканський рис (Oryza glaberrima). Приблизно в цей же час були одомашнені цесарки (Numida meleagris).

Приблизно за 4000 років до нашої ери клімат пустелі Сахара і Сахелю у швидкому темпі почав ставати сухішим. Ця зміна клімату викликало прискорення опустелювання. Цей процес прискорив переміщення сільськогосподарських областей в зони з вологішим кліматом, наприклад в Західну Африку.

Міграції населення[ред.ред. код]

Традиційно більшість народів Сахеля були напівкочові, тому і сільське господарство було «переміщується», але цей спосіб ведення господарства є, ймовірно, найбільш життєздатним в умовах Сахелю. Відмінності між «сухою» північчю, з вищим рівнем поживних речовин у ґрунті, і вологішим півднем повинно використовуватися так, щоб стада знаходилися на високоякісному ґрунті Півночі протягом вологого сезону, а потім здійснювали похід на кілька сотень кілометрів на південь, щоб потрапити на ряснішу ділянку з менш живильним ґрунтом під час сухого сезону на Півдні. Між кочовими пастухами є постійні конфлікти за найсприятливіші частини Сахелю.

Середньовічні державні утворення[ред.ред. код]

Сахельські королівства представляли собою низку імперій, що знаходилися в Сахелі. Багатство держав прибувало від управління маршрутами торгового шляху через Сахару. Їхня влада підкріплювалася наявністю у них великих в'ючних тварин, таких як верблюди і коні, які були корисні як в торгівлі, так і в битвах. Всі ці імперії були децентралізованими з містами, маючими велику автономію. Перші великі королівства Сахелю з'явилися після 750 року від Р. Х., Ними було створено кілька великих торговельних міст на річці Нігер: Тімбукту, Гао і Джен.

Території держав Сахелю були обмежені від півдня до лісової зони народу Ашанті і Йоруба, оскільки воїни королівств були марні в лісах, коні і верблюди не могли бути боєздатними в даних областях.

Засухи XX століття[ред.ред. код]

Головна посуха в Сахелі наступила в 1914. Вона була викликана низькою кількістю дощів. Це явище викликало великомасштабний голод. У 1960-их роках відбулося велике збільшення кількості злив в області. Північна частина стала доступнішою. Довгий період посухи з 1968 по 1974 швидко зробив Сахель нежиттєздатним. Відбулася сильна зміна ландшафту. Лише тільки допомога міжнародних організацій дозволила Сахелю уникнути такої кількості жертв, як в 1914. Ця катастрофа призвела до створення Міжнародного Фонду Сільськогосподарського Розвитку.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]