Нарин (річка)
| Нарин | |
|---|---|
 Річка Нарин біля міста Нарина |
|
| Витік | Центральний Тянь-Шань |
| Гирло | Сирдар'я |
| Країни басейну |  Киргизстан,  Узбекистан |
| Довжина | 807 км |
| Середньорічний стік | 480 м³/с |
| Площа басейну | 59 100 км² |
Нарин (також Алабугатуз) — річка в Середній Азії. Тече територією Киргизії і Узбекистану. При злитті з Карадар'єю(40°54′N 71°45′E / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д.Координати: 40°54′N 71°45′E / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д.) утворює річку Сирдар'ю.
Гідрографія [ред.]
Довжина Нарину — 807 км, площа басейну 59,9 тис. км²;. Утворюється злиттям річок Великий Нарин і Малий Нарин, які беруть початок в льодовиках Центрального Тянь-Шаню. Тече в міжгірський долині, місцями у вузьких ущелинах. Середня витрату води вище міста Учкурган — 480 м³/с, зважених наносів — 760 кг/с. Живлення льодовиково-снігове. Повінь з травня по серпень. Максимальний стік в червні — липні. У верхів'ях замерзає. Мінералізація води 200—500 мг/л, збільшується до гирла, особливо в межень. У верхів'ях річки розташовано Наринський заповідник площею 24,2 тис. га.
Господарча діяльність [ред.]
Вода використовується на зрошення. З Нарину беруть початок Великий Ферганський канал і Північний Ферганський канал. Річка має значні енергетичні ресурси, на ній розташовані Токтогульська ГЕС, Таш-Кумирська ГЕС, Учкурганська ГЕС, Курпсайська ГЕС з відповідними водосховищами. На берегах річки розташовані міста: Нарин, Таш-Кумир, Учкурган.
