Нарин (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нарин
Річка Нарин біля міста Нарина
Річка Нарин біля міста Нарина
Витік Центральний Тянь-Шань
Гирло Сирдар'я
Країни басейну Киргизстан Киргизстан, Узбекистан Узбекистан
Довжина 807 км
Середньорічний стік 480 м³/с
Площа басейну 59 100 км²

Нарин (також Алабугатуз) — річка в Середній Азії. Тече територією Киргизії і Узбекистану. При злитті з Карадар'єю(40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д. / 40.9; 71.75Координати: 40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д. / 40.9; 71.75) утворює річку Сирдар'ю.

Гідрографія[ред.ред. код]

Довжина Нарину — 807 км, площа басейну 59,9 тис. км²;. Утворюється злиттям річок Великий Нарин і Малий Нарин, які беруть початок в льодовиках Центрального Тянь-Шаню. Тече в міжгірський долині, місцями у вузьких ущелинах. Середня витрату води вище міста Учкурган — 480 м³/с, зважених наносів — 760 кг/с. Живлення льодовиково-снігове. Повінь з травня по серпень. Максимальний стік в червні — липні. У верхів'ях замерзає. Мінералізація води 200—500 мг/л, збільшується до гирла, особливо в межень. У верхів'ях річки розташовано Наринський заповідник площею 24,2 тис. га.

Господарча діяльність[ред.ред. код]

Вода використовується на зрошення. З Нарину беруть початок Великий Ферганський канал і Північний Ферганський канал. Річка має значні енергетичні ресурси, на ній розташовані Токтогульська ГЕС, Таш-Кумирська ГЕС, Учкурганська ГЕС, Курпсайська ГЕС з відповідними водосховищами. На берегах річки розташовані міста: Нарин, Таш-Кумир, Учкурган.