Льодовик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Льодови́к — багаторічне природне накопичення льоду на земній поверхні. Утворюється з твердих атмосферних опадів у тих районах, де протягом року таких опадів випадає більше, ніж тане та випаровується.

Льдовики: 1 — в Андах (Південна Аргентина); 2 — поблизу берегів Аляски; 3,4 — на Північному Кавказі; 5 — в Антарктиді
Тріщини кліважу в льодовику, що рухається
Тріщина в льодовику

Загальна характеристика[ред.ред. код]

На Землі 99% льодовикового льоду міститься у величезних льодах полярних областей, однак льодовики трапляються також у гірських хребтах усіх континентів, окрім Австралії, (у Гімалаях, Андах, Кордильєрах, Альпах, на Памірі, Кавказі, деяких високих горах Східної Африки, Мексики тощо), та на кількох високоширотних океанських островах.

Льодовиковий лід — найбільший резервуар прісної води на Землі, який підтримує одну третину світового населення. Оскільки льодовикові маси залежать від довгострокових змін клімату (наприклад, опадів, середньої температури, хмарності), зміни льодовикових мас вважаються одними з найчутливіших індикаторів зміни клімату і є основним джерелом змін рівня океану.

Льодовик формується на земній поверхні, коли сніговий покрив не встигає повністю розтанути і/або випаруватися. Льодовики поширені у високих широтах північної і південної півкуль Землі, у високих горах усіх широт. Загальна площа сучасних Льодовиків становить близько 16 млн км² (11% площі суходолу), об'єм — близько 30 млн км³, але через глобальне потепління має тенденцію до зменшення. Максимальна потужність криги досягає 4 000 м. Основна маса криги льодовиків зосереджена в Антарктиді і Ґренландії. Товщина льодовикового покриву Антарктиди становить 2000-4000 м, у ньому зосереджено 80 % прісної води планети. Льодовики Антарктиди і Гренландії, подекуди сповзаючи в океан на шельф і утримуючись на плаву, утворюють шельфові льодовики.

Будова[ред.ред. код]

У льодовиків виділяють зону живлення, тобто ту територію, де сніг перетворюється на фірн, а потім — на глетчерний лід, і зону стоку, тобто територію, по якій рухається льодовик. За співвідношенням цих зон розрізняють три морфологічні типи льодовиків: гірські, покривні і проміжні.

Класифікація[ред.ред. код]

В гляціології розрізняють два основні типи льодовиків, в яких у свою чергу виділяють окремі різновиди:

  • льодовикові покриви
    • наземні
    • шельфові
      • плавучі
      • донні
  • гірські
    • висячі
    • каррові
    • долинні
    • переметні
    • відроджені

Крім того, за температурним режимом виділяють «теплі» льодовики, в яких основна маса криги постійно має температуру танення і «холодні», з основною температурою тіла льодовика нижче за точку танення. Льодовики в сукупності з талими водами беруть участь у створенні льодовикового рельєфу («баранячі лоби», «кучеряві скелі» — на рівнинах, троги, карри, ригелі — в горах, а також моренні рівнини, горби, гряди, зандрові рівнини, флювіогляційні тераси). У процесі руху льодовик виконує складну геологічну роботу — руйнування, перенесення та акумуляцію продуктів руйнування гірських порід.

Снігова лінія — це межа, вище якої сніг не тане, а накопичується, утворюючи льодовик.

Морена — уламки гірських порід, принесених льодовиком.

Гірські льодовики — льодовики, що займають вершини гір, поглиблення на їх схилах і долини гір вище снігової лінії.

Покривні льодовики — льодовики, що мають товщину до 4 км, приховують нерівності рельєфу і займають великі площі.

Айсберг — величезні брили льоду, що дрейфують в океані.

Багаторічна мерзлота — шар мерзлого ґрунту, що постійно зберігає температуру нижче 0 °C.

Викопний лід — льод товщиною до 60 м, що зустрічається в районах багаторічної мерзлоти на глибині кількох метрів.

Окремі види льодовиків[ред.ред. код]

Материкові льодовики[ред.ред. код]

Формуються в полярних районах. На відміну від льодовиків гірського типу, вони не мають чітко відокремленої області живлення та стоку, а їх форма не контролюється рельєфом ложа. Товщина криги таких льодовиків максимальна та приховує всі нерівності поверхні землі. Материкові льодовики мають форму опуклого щита. Прикладом таких льодовиків є льодові покриви Ґренландії та Антарктиди. Швидкість руху: в льодовиковому щиті — 0,03 — 0,35 м/добу, вивідних льодовиках — 0,8 — 27 м/добу.

Шельфовий льодовик[ред.ред. код]

Прикладом шельфового льодовика може бути льодовик західної частини Антарктиди, де він досягає дна океану і розповсюджується на окремі острови морів Росса та Ведделла. Час від часу від шельфових льодовиків відколюються великі брили криги, які називаються айсбергами. Розміри таких брил досягають декількох кілометрів у довжину, а висота сягає 200 і більше метрів.

Гірські льодовики[ред.ред. код]

Є в Альпах, Гімалаях, на Тянь-Шані, Памірі, Кавказі тощо. Характерна їх особливість — наявність чітко виражених областей живлення, тобто фірнових басейнів, у межах яких відбувається накопичення снігу та подальше його перетворення в фірн і лід. Розміри, форма і будова гірського льодовика визначаються формою його ложа, обсягами живлення і абляції та рухом льоду. Виділяють такі основні їх типи:

  • Долинні або троги(нім. «трог» — корито)-це найбільші льодовики гірського типу, що формуються у високогірних частинах долин рік.;
  • Карові-льодовики кріслоподібних заглиблень, малої потужності без стоку;
  • Висячі — це льодовики, що розташовуються в западинах на крутих гірських схилах, звідки витікають у вигляді коротких язиків, що висять над урвищами та періодично відколюються, ініціюючи лавини. Середні швидкості льодовиків долинного типу становлять: в Альпах — 0,2 — 0,4; на Тянь-Шані— 0,4 — 0,5; на Памірі— 0,6 — 0,8; в Гімалаях — 2,0 — 3,5 м/добу.

Льодовики проміжного типу — це льодовики плоскогір'їв, які утворюються в горах зі столоподібними або плескато-опуклими вершинами. Такі льодовики поширені на Скандинавському півострові і називаються льодовиками скандинавського типу.

Пульсація[ред.ред. код]

Пульсація льодовиків — це періодичні різкі, з швидкістю до сотень метрів і більше на добу, наступання льодовиків. Зумовлені змінами сили тертя і дробленням льоду. Періодичність пульсацій — від кількох до 100 років.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Сучасна площа заледеніння на нашій планеті становить 15 693 256 км². Це значить, що загальна площа, зайнята тільки льодовиками, становить 10 відсотків усієї земної суші. 0,5 відсотка площі заледеніння приходиться на високі гори, 99,5 відсотка — на полярні області. Льодовики нашої планети містять 21 млн км³ води. Якби всі ці льодовики раптом розтанули, то рівень світового океану піднявся б на 50 м[Джерело?]. Тільки від танення льоду в Антарктиді всі прибережні країни можуть потерпіти величезну катастрофу.
  • Найбільший на земній кулі гірський льодовик розташований в Антарктиді. Це льодовик Фільхнера. Довжина його становить 925 км, а потужність — близько 4 000 м
  • Льодовик Федченко — гігантський акумулятор гідроенергії. Велетенська крижана маса з потужністю льоду понад 500 м, піднята на висоту від 4000 до 6000 м, живить багато середньоазіатських річок.
  • Найдовший гірськодолинний льодовик — Беринга. Він знаходиться в гірських районах Аляски. Його довжина 170 км.
  • Великі льодовики Кавказу й Альп рухаються зі швидкістю до 150 м на рік. На Памірі ця швидкість досягає 1500 м у рік чи більш 4 м за добу. Найбільша ж швидкість руху в льодовика Упернивік біля Гренландії — 38 м на добу чи близько 14 000 м за рік.
  • Лід в Антарктиді місцями досягає в товщину 3,7 км. Якщо б він розтанув, рівень океану піднявся б на 55 м[Джерело?].
  • Льодовик — це також народна назва місяця січень
Perito Moreno Glacier Patagonia Argentina Luca Galuzzi 2005.JPG
Льодовик Бірдмора у Антарктиді. Фото 1956 р..

Найбільші льодовики світу[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  2. Слабошпицька Л., ГерманВ. Все про все на світі / Олег Погребний. — Київ: Махаон Україна, 2006. — С. 361. — (5984). — 15000 прим. — ISBN 966-605-432-9
  3. (рос.) Котляков В. М. Снежный покров Земли и ледники. — Л.: ГИМИЗ, 1968. 480 с.

Посилання[ред.ред. код]


Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.