Узбецька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Узбецька мова
Поширена в: Узбекистан Узбекистан, Казахстан Казахстан, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан, Китай, Туреччина
Регіон: Середня Азія
Носії: 24 млн.
Місце: 54
Класифікація: Тюркська
Офіційний статус
Державна: -
Офіційна: Узбекистан
Коди мови
ISO 639-1 uz
ISO 639-2 uzb
SIL uzb, uzn, uzs
Idioma uzbeko.png

Узбе́цька мо́ва — одна з тюркських мов. Поширена в Узбекистані, а також у Казахстані, Киргизстані, Туркменістані, Таджикистані, північному Афганістані та на північному заході Китаю.

Сформована на базі трьох мовних спільнот — кипчацької, огузької та карлуко-чигиле-уйгурської, узбецька мова багата діалектами. Говірки — ташкентська, самаркандська, бухарська, ферганська, хорезмська — значно відрізняються одна від одної.

Характерною рисою узбецької мови порівняно з іншими тюркськими мовами є відсутність сингармонізму. Лексика налічує великий шар перських та таджицьких запозичень.

Староузбецька мова сформувалася до 15 сторіччя, чому значною мірою сприяла творчість поета Алішера Навої.

В основу сучасної літературної мови покладено говірки Ташкенту та Фергани зі значним впливом староузбецької мови.

Узбецька абетка[ред.ред. код]

До 1927 року узбецька мова записувалася арабською абеткою, потім латинською, а починаючи з 1940 року в часи Узбецької РСР кирилицею. З 1992 року офіційною є абетка, що базується на англійському варіанті латинки (з двознаками "ch", "sh", z "j" для звуку ʤ і "i" як для i, так і для ɨ), однак кирилиця також лишилася у вжитку. Узбеки Китаю та i Афганістану користуються арабсьою абеткою.

Арабська Кирилиця Латиниця Вимова IPA
ﺍ, ه А а A a a, æ
Б б B b b
چ Ч ч Ch ch ʧ
Д д D d d
Е е E e ɛ, e
Ф ф F f f
گ Г г G g ɡ
Ғ ғ G' g' ɣ
ﺡ, ﻩ Ҳ ҳ H h h
ی И и I i i, ɨ, ɪ
ﺝ, ژ Ж ж J j ʤ, ʒ
К к K k k'
Қ қ Q q q
Л л L l l
М м M m m
Н н N n n
О о O o ɒ
Ў ў O' o' o, ø
پ П п P p p
Р р R r r
ﺙ, ﺱ, ﺹ С с S s s
Ш ш Sh sh ʃ
ﺕ, ﻁ Т т T t t
У у U u u, y
В в V v v, w
Х х X x x, χ
ی Й й Y y j
ﺫ, ﺯ, ﺽ, ﻅ З з Z z z
ء, ع Ъ ъ ' ʔ
  • Кириличним літерам Ё ё, Ю ю, Я я відповідають латинські двознаки Yo yo, Yu yu, Ya ya.
  • Кириличній літері Е е на початку слова відповідає латинськи двознак Ye ye.
  • Кириличній літері Ц ц відповідає Ts ts чи літера S s, в залежності від позиції в слові.
  • Кириличному двознакові сҳ у латинській абетці відповідає s'h.
  • Кириличній літері Э э відповідає латинська літера E e.

Джерело[ред.ред. код]

В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990.

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Г. Шевченка узбецькою мовою: (переклад Хаміда Алімджана)

латинською абеткою кириличною абеткою

Vasiyat

O'lsam mening jasadim

Ukrainaga ko'milsin: Qabrim u keng dalaning

Eng o'rtasida bo'lsin.

Poenii yuq ona-er

Va zangori Dnepr

Ko'rinib tursin menga, Vag'illab oqqan daryo

Bilinib tursin menga!

Dushman konini daryo

Yuvib oqizgan zamon, Ko'zg'alarman qabrimdan: Chiqib oliy dargoqga, Xudoga topinarman.

Kelmay turib o'sha kun, Xudo yo'kdir men uchun!

Ko'ming-u, ko'zg'ang isyon, Kishanlar kul-kul bo'lsin.

Erk jangida dushmanning

Qora qoni to'kilsin.

So'ng ulug' oilada

Boshlangiz erkin hayot.

Sekingina meni ham

Yod etib qilingiz shod.

Васият

Ўлсам менинг жасадим

Украинага кўмилсин:

Қабрим у кенг даланинг

Энг ўртасида бўлсин.

Поении йуқ она-ер

Ва зангори Днепр

Кўриниб турсин менга, Вағиллаб оққан дарё

Билиниб турсин менга!

Душман конини дарё

Ювиб оқизган замон, Кўзғаларман қабримдан: Чиқиб олий даргоҳга, Худога топинарман.

Келмай туриб ўша кун, Худо йўкдир мен учун!

Кўминг-у, кўзғанг исён, Кишанлар кул-кул бўлсин.

Эрк жангида душманнинг

Қора қони тўкилсин.

Сўнг улуғ оилада

Бошлангиз эркин ҳаёт.

Секингина мени ҳам

Ёд этиб қилингиз шод.

(Джерело: Т.Г.Шевченко, 
Заповіт мовами народів світу, 
К., «Наукова думка», 1989)

Посилання[ред.ред. код]