Натроотеніт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Натроотеніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Mnaut[2] |
| Хімічна формула | Na(UO₂)(PO₄)·3H₂O |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Метаотеніт[3] |
Натроотеніт (рос. натроотенит; англ. natroautunite; нім. Natroautunit m) — мінерал, водний уранофосфат натрію шаруватої будови.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Na2(UO2)2[PO4]2•8H2O. Містить (%): Na2O — 6,88; UO2 — 62,53; P2O5 — 14,69; H2O — 14,84. Домішки: CaO (0,14). Сингонія тетрагональна, дитетрагонально-дипірамідальний вид. Спайність ясна. Утворює тонкі видовжені або квадратні пластинки, лусочки. Густина 3,58. Твердість 2,0-3,0. Колір лимонно-жовтий та салатно-жовтий. Знайдений у вигляді лускуватих скупчень у ґранодіоритових масивах Уралу (РФ), Спокейн (США). Від натро… й назви мінералу отеніту (J.G.Fairchild, 1929). Синонім — натрометаотеніт, натрометаотуніт, Na-отуніт.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Натроотеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Натроотеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
