Новокосино (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°44′43″ пн. ш. 37°51′50″ сх. д. / 55.74528° пн. ш. 37.86389° сх. д. / 55.74528; 37.86389

Новокосино
Калінінська лінія

Novokosino metro 4.jpg
Загальні дані
Тип односклепінна мілкого закладання
Глибина закладення 9 м
Проектна назва Городецька
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) Острівна
Форма платформ(и) Пряма
Довжина платформ(и) 163 м
Ширина платформ(и) 12 м
Дата відкриття 30 серпня 2012
Архітектор(и) Л. Борзенков (рос.), М. Волович (рос.), С. Костиков (рос.), Т. Нагиева (рос.), Н. Солдатова (рос.), В. Уваров (рос.)
Станція споруджена «Трансінжстрой»
Виходи до Носовіхінське шосе, Новокосинська, Суздальська та Городецька вулиці Москви, а також на Юбілейний проспект, Южна вулиця і вулиця Котовського в Реутові
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 186, Нк
Калінінська лінія
Оборотні тупики
Новокосино
     
ТЧ-12 «Новогіреїво»
Новогіреїво
Перово
Оборотні тупики
Шосе Ентузіастів
Авіамоторна
     
Площа Ілліча
СЗГ до Кільцевої лінії
СЗГ до ТКЛ
Марксистська
Оборотні тупики
     
Третьяковська
СЗГ до КЗЛ
Оборотні тупики
Волохонка
     
Плющиха
     
Кутузовський проспект
     
Діловий центр
     
Парк Перемоги
СЗГ до АПЛ
Мінська
Ломоносовський проспект
Раменкі
Мічуринський проспект
Терешково
Солнцево
ТЧ «Солнцево»
Боровське шосе
Новопередєлкіно
Рассказовка

«Новокосино» — 186-а станція Московського метрополітену, кінцева Калінінської лінії, за станцією «Новогіреїво». Розташована в однойменному районі між Суздальською вулицею і Носовіхінським шосе, перпендикулярно Южній вулиці.

Відкриття відбулося 30 серпня 2012.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — односклепінна мілкого закладання (глибина закладення — 9 м).

Оздоблення[ред.ред. код]

Станційний комплекс[ред.ред. код]

Платформна ділянка станційного комплексу перекрита пласким кесонованим склепінням. Склепінчасте покриття з глибокими нішами, розділеними діагональними ребрами-нервюрами, візуально розширює простір і створює урочистий вигляд підземного палацу. Ніши пофарбовані в світліший тон в порівнянні з нервюрами, для яких підібраний складний сірий відтінок.

Сходи накриті асиметричними скляними павільйонами (оформлення нагадує станцію «Слов'янський бульвар»). З одним із південно-західних павільйонів поєднане приміщення для відпочинку локомотивних бригад.

Колористична гама — сіро-чорно-біла. Кесони підсвічені підвісними світильниками. Контраст темного і світлого, гра тіні і світла підсилюють об'ємність пластичного рішення.

Колійна стіна є високим цоколем біля бази склепіння, оздоблена перфорованими темно-сірими панелями c шумопоглинаючим шаром, з обробкою з темного граніту. Уздовж середини платформи розташовані пасажирські лави, спільр з інформаційними блоками.

Вестибулі[ред.ред. код]

Станція має два підземних вестибуля — західний і східний. За сходах з них можна піднятися в систему підземних переходів; виходи з підземних переходів на вулицю накриті скляними павільйонами. Обидва виходи обладнані ліфтами.

Стіни вестибулів і пішохідних переходів облицьовані плитами керамограніту на металевому каркасі. Для західного вестибуля обрані плити салатового і сірого кольорів, основний колір східного вестибуля — вохристо-оранжевий з сірими вставками.

Підвісні стелі вестибюлів сталевого кольору набрані з панелей Hunter Douglas Luxalon або Durlum Loop, за якими розміщується технологічне обладнання і світильники. У пішохідних переходах стелі оштукатурені, в поперечні ніші встановлені антивандальні світильники.

Зі станції можна вийти на Носовіхінське шосе, Новокосинську, Суздальську та Городецьку вулиці Москви, а також на Юбілейний проспект, Южну вулицю і вулицю Котовського в Реутові. Приблизно в 800 метрах від станції знаходиться залізнична станція Реутово Горьковського напрямку МЗ.

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу і 2 колії для відстою рухомого складу. У оборотних тупиках розташований пункт технічного огляду.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]