Калінінська лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Калінінська лінія
Московський метрополітен
MM L8 - Kalininskaya.png
Відкриття першої дільниці 30 грудня 1979
Довжина, км 19,7
Кількість станцій 10
Час проїзду, хв. 22+2.5
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 8
Кількість вагонів у складі поїзда 8
Средньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу 337 (2011)
Найнапруженіша станція Новогіреєво
Наземні дільниці нема
Електродепо ТЧ-12 «Новогіреєво» ТЧ-3 «Ізмайлово»
Калінінська лінія
Оборотні тупики
Новокосино
     
ТЧ-12 «Новогіреїво»
Новогіреїво
Перово
Оборотні тупики
Шосе Ентузіастів
Авіамоторна
     
Площа Ілліча
СЗГ до Кільцевої лінії
СЗГ до ТКЛ
Марксистська
Оборотні тупики
     
Третьяковська
СЗГ до КЗЛ
Оборотні тупики
Волохонка
     
Плющиха
     
Кутузовський проспект
     
Діловий центр
     
Парк Перемоги
СЗГ до АПЛ
Мінська
Ломоносовський проспект
Раменкі
Мічуринський проспект
Терешково
Солнцево
ТЧ «Солнцево»
Боровське шосе
Новопередєлкіно
Рассказовка

Калі́нінська лінія — восьма лінія Московського метрополітену, розташована на сході міста. На схемах метро позначається жовтим кольором.

До складу лінії входять 10 станцій, довжина лінії становить 19,7 км. Лінія включає в себе велику ділянку «Третьяковська» - «Новокосино», що складається з восьми станцій і розташований на сході міста, і ділянку «Парк Перемоги» - «Діловий центр» , що складається з двох станцій метро і розташована на території Центрального і Західного округів Москви.

Середній час поїздки по всій лінії — 22 хвилини, плюс близько 3 хвилин по ізольованій ділянці «Парк Перемоги» - «Діловий центр». Середня швидкість руху рухомого складу — 45 км /год. Лінія повністю підземна. Ділянка «Третьяковська» - «Шосе Ентузіастів» і «Парк Перемоги» - «Діловий центр» — глибокого закладення , ділянка «Перово» - «Новокосино» — мілкого.

Лінія була названа на честь Калінінського району Москви (у свою чергу, отримав назву на честь радянського політичного діяча Михайла Калініна), під яким вона частково проходила. Поруч зі станцією метро «Площа Ілліча» розташовується залізнична платформа «Серп і Молот» Горьківського напрямку МЗ, а неподалік від станції метро «Авіамоторна» знаходиться платформа «Нова» Казанського напрямку МЗ . Також біля станції метро «Шосе Ентузіастів» розташовується станція «Лефортово» Малого кільця МЗ, від станції метро «Новогіреєво» — платформа «Новогіреєво» Горьківського напрямку МЗ, а від станції метро «Новокосіно» — станція «Реутово» того ж напрямку МЗ в сусідньому місті Реутово. До 2015 року лінія буде продовжена на захід (від станції « Третьяковська » до станції «Раменкі»)[1].

Середньодобовий пасажиропотік лінії в 2011 році становив 337 тисяч осіб[2]..

Калінінська лінія — одна з найзавантаженіших ліній московського метрополітену за показником «середня населеність вагона». У години пік щільність у вагоні становить 6,5 чоловік на квадратний метр, це другий показник після Тагансько-Краснопресненської лінії в московській підземці. Проте розміри руху поїздів нижче, ніж на Замоскворецькій , Калузько-Ризькій, Тагансько-Краснопресненській і Серпуховсько-Тимірязєвській лініях Московського метрополітену.

Історія[ред.ред. код]

Калінінський радіус, який називався Рогозьким, планувався спочатку, але в число пріоритетних не входив. Рогозький радіус спочатку планувалося з'єднати з Краснопресненським радіусом. Рогозький радіус з'являється в планах 1932 і 1938 років, в цілому , не сильно змінюючи свою трасування.

Калінінський радіус знову з'являється в проектах у 1957 році. Радіус починався від «Таганської» і закінчувався в Новогіреєво. По одному з проектів того часу планувалося з'єднати Калінінський і Ризький радіуси, а також дотягнути радіус до Реутова.

У 1965 році Калінінсько-Краснопресненський діаметр стали проектувати через Арбатський радіус глибокого закладення до «Новокузнецької» і в Новогіреєво. Пізніше було вирішено відмовитися від з'єднання цих радіусів. За Генпланом 1971, планувався Калінінсько-Арбатський діаметр. Калінінський радіус проходив від Реутова на сході через «Таганську» і «Новокузнецьку» до «Арбатської» на заході, де з'єднувався з Арбатським радіусом глибокого закладення. До кінцевої станції «Київська» примикав перспективний Київський радіус у бік Солнцева. Ділянка Арбатсько -Покровської лінії від «Щелковської» до «Площі Революції» з'єднувалася при цьому з Філевським радіусом.

Лінія будувалася до Московської Олімпіади (у 1975-1979 роках); перша ділянка «Марксистська» - «Новогіреєво», завдовжки 11,4 км, була відкрита у 1979 році. У 1986 році відкрито ділянку «Марксистська» - «Третьяковська» завдовжки 1,7 км. З 1960-1961 рр. . до 1989 р. планувалося побудувати станцію метро біля платформи «Реутово» і станцію між уже існуючими «Перово» і «Шосе Ентузіастів» , яка повинна була бути побудована на розі Перовської вулиці, Зеленого проспекту і вулиці Плеханова, але ці плани не були реалізовані. У 2012 році була відкрита ділянка « Новогіреєво » - «Новокосино», завдовжки 3,23 км.

31 січня 2014 у човникове одноперегінне обслуговування також вступила ділянка «Парк Перемоги» - «Діловий центр» завдовжки 2,5 км.

Пересадки[ред.ред. код]

Пересадка на лінію Зі станції На станцію
Сокольницька Волхонка Кропоткінська
Замоскворіцька Третьяковська Новокузнецька
Арбатсько-Покровська Плющиха

Парк Перемоги

Смоленська

Парк Перемоги

Філевська Діловий центр Виставкова
Кільцева Марксистська Таганська
Калузько-Ризька Третьяковська Третьяковська
Тагансько-Краснопресненська Марксистська Таганська
Люблінсько-Дмитрівська Площа Ілліча Римська
     Третій пересадковий контур Авіамоторна Авіамоторна
Авіамоторна Авіамоторна

Депо і рухомий склад[ред.ред. код]

Депо Роки експлуатації
Новогіреєво 1979—1985, з 1989
Червона Пресня 1985—1989
Ізмайлово з 2014

У період з 1985 по 1989 роки ТЧ-12 «Новогіреєво» використовувалося як оборотне депо для ТЧ-4 «Червона Пресня», що обслуговувало лінію в той момент.

На середину 2010-х ТЧ-3 «Ізмайлово» обслуговує ділянку Діловий центр - парк Перемоги.

Кількість вагонів у потягах[ред.ред. код]

Кількість вагонів Роки
3 (типу «Русич») з 2014
6 1979—1992
7 1992—2009
8 з 2009


Типи вагонів, що використовувались на лінії[ред.ред. код]

Тип вагонів Роки
81-717/714 1979 — 2013
81-717.5М/714.5М 2009 — 2011}
81-717.6/714.6, 81-717.6К/714.6К 2009 — 2011
81-760/761 «Ока» з квітня 2012
81-740.4/741.4 з січня 2014

Перспективи[ред.ред. код]

Східний радіус[ред.ред. код]

У 2009 році з'явилася ідея продовження лінії від станції «Новокосино» в Кожухово, проте проект було визнано недоцільним [ 9 ] . Планувалися станції «Миколо-Архангельська», «Святоозерська», «Косино-Ухтомська» і «Руднево». Три останні за нинішніми планами з'являться у складі Кожуховської лінії. Планується, що станція «Авіамоторна» стане пересадною на Третій пересадний контур.

Західний радіус[ред.ред. код]

Докладніше: Солнцевська лінія

Початковий проект розвитку західної ділянки Калінінської лінії припускав її продовження на південний захід, в Солнцево , ще в 1990 -х рр. Лінія мала підтримати транспортне сполучення Мосфільмовського району і тим самим розвантажити Філевську і Сокольницьку лінії. Проте з появою можливості спорудження легкого метро була спроектована Солнцевська лінія, через що Калінінську планували провести північніше, в райони Філевська Заплава, Мневники і Срібний Бор. Таким чином, надалі планувався до спорудження ділянка загальною протяжністю 13,5 км, що включає в себе 9 станцій: «Кадашевська», «Гоголівський бульвар» (за іншими джерелами — «Волхонка»), «Плющиха», «Конюшківська», «Тригорний вал», «Діловий центр», «Шелепіхінська» , «М'ясищевська», «Мневники», «Срібний бір», «Строгіно-2». Остаточне рішення спорудження даної ділянки поки що так і не було затверджено[3] Проте після відмови від будівництва легкого метро Солнцевської лінії і рішення вести її класичним способом від «Парку Перемоги» старі плани продовження Калінінської лінії на захід знову стали актуальними. Станцію «Третьяковська» з'єднають зі споруджуваними станціями «Волхонка», «Плющиха» , «Кутузовський проспект», далі з існуючими «Діловий центр» і «Парк Перемоги» , а потім знову зі споруджуваними «Ломоносовський проспект» і «Раменкі». Тут вона може бути з'єднана в одну Калінінсько-Солнцевську лінію. Роботи з будівництва ділянки «Діловий центр» - «Парк Перемоги» почалися в грудні 2011 року, проектування станцій «Волхонка», «Плющиха» і «Кутузовський проспект» — в 2012 році. Ділянка буде повністю готова до кінця 2015 року.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Лінії Московського метрополітену
Moskwa Metro Line 1.svg Сокольницька Moskwa Metro Line 2.svg Замоскворецька Moskwa Metro Line 3.svg Арбатсько-Покровська Moskwa Metro Line 4.svg Філевська
Moskwa Metro Line 5.svg Кільцева Moskwa Metro Line 6.svg Калузько-Ризька Moskwa Metro Line 7.svg Тагансько-Краснопресненська Moskwa Metro Line 8.svg Калінінська
Moskwa Metro Line 9.svg Серпуховсько-Тимірязівська Moskwa Metro Line 10.svg Люблінсько-Дмитрівська Moskwa Metro Line 11.svg Каховська Moskwa Metro Line 12.svg Бутовська
Плановані лінії
Moskwa Metro Line 8.svg Третій пересадний контур Moskwa Metro Line 8.svg Кожухівська Moskwa Metro Line 8.svg Солнцевська