Норма
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Це поняття має декілька значень, ця сторінка містить посилання на статті про кожне з них. Якщо Ви потрапили сюди за посиланням із іншої статті Вікіпедії, будь ласка, поверніться до неї та виправте посилання так, аби воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
 |
Подивіться норма у Вікісловнику, вільному словнику. |
Но́рма (лат. norma — дослівно «косинець», у переносному значенні — «правило») — регулятивне правило, яке вказує межі свого застосування; відповідає чомусь типовому або звичайному.
Термін використовується у ряді контекстів[1], [2], [3], [4]:
- Біологічна норма — те, що виникає природним способом і не викликає порушень здоров'я.
- Статистична норма — нормальним визнається те, чого багато і що відноситься до середини розподілу, а його «хвостові» частини вказують на область низьких («субнормальних») або високих («супернормальних») значень. Статистичні норми не абсолютні, вони виводяться емпірично для конкретної групи (вікової, соціальної та ін.) і характеризують тільки її.
- Психологічна норма — асоціюється з психічним здоров'ям. Ненормальним може вважатися те, що спричинює суб'єктивні відчуття неспокою — надмірну дратівливість, пригніченість або почуття вини, а також порушення здатності людини до адекватних дій у звичайній для себе соціальній або професійній якості (дисадаптацію). Аналогічне розуміння норми використовується у сексології.
- Соціальна норма — обумовлена соціальними стереотипами. Якщо поведінка людини не відповідає загальноприйнятим у даній спільноті звичаям та правилам, воно сприймається як таке, що відхиляється від норми. У більшості суспільств концептуалізується у вигляді дихотомії «нормальне» — «ненормальне».
- Моральна норма — одна з найпростіших форм моральної вимоги. Є елементом моральних відносин і моральної свідомості.
- Духовно-релігійна норма. Обумовлена релігійною доктриною або її інтерпретацією духовними особами, релігійними авторитетами та теологами. У конкретному суспільстві або спільноті як правило залежить від домінуючої релігії. Закріплюється у законах та релігійних санкціях.
- Індивідуальна норма — визначається очікуваннями, особистим неузагальненим досвідом та іншими суб'єктивними змінними.
Норма — це не застигле явище, вона постійно оновлюється і змінюється: у природі в еволюційному часі (від часу життя покоління організмів, філогенетичної групи і більше); у суспільстві — від часу соціально активного домінування певного покоління (25-30 рр.) до часу існування конкретного суспільства чи культури.
Зміст |
[ред.] Законодавство, Право
[ред.] В математиці
[ред.] Норма в природничих і гуманітарних науках
- Культурна норма
- Норма (природничі і гуманітарні науки) (соціологія, медіцина, екологія)
- Норма соціальна
- Норма (філософія)
- Норма мовна
- Нормативна логіка
[ред.] Норма в географії
- Норма (італ. Norma) — муніципалітет в Італії, у регіоні Лаціо, провінція Латина.
[ред.] Ім'я Норма
|
Існує кілька осіб з таким іменем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них. Якщо Ви потрапили сюди за посиланням з іншої статті Вікіпедії, будь ласка, поверніться до неї та виправте посилання так, аби воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
- Норма (ім'я)
- Норма (опера)
- Норма Ширер — (англ. Edith Norma Shearer; *10 серпня 1902 — †12 червня 1983) — канадська і американська кіноактриса, лауреат премії Оскар, одна із найпопулярніших актрис 1920—1930-х років.
[ред.] Галузеві технічні норми
- Норма часу
- Норма якості
- Норми амортизації
- Нормування праці
- Норма стоку — средньозважене багаторічне значення стоку водотоків.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- ↑ Мастерc У., Джонсон В., Колодни Р. Сексуальность Человека. – М., 1998.
- ↑ Нартова-Бочавер С. К. Понятие психологической нормы.
- ↑ Норма // Философский энциклопедический словарь. — М., 1983. — С. 441—442.
- ↑ Kelly G. F. Sexuality Today: The Human Perspective / Updated 7th ed. — Boston, 2004.
[ред.] Інші джерела
- Норма у Великому тлумачному словнику сучасної української мови на Lingvo.ua
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
