Німеччина самоліквідується

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Німеччина самоліквідується»
Обкладенка першого видання книги «Німеччина самоліквідується»
Автор Тіло Сарацин
Назва мовою оригіналу Deutschland schafft sich ab
Країна Німеччина Німеччина
Мова німецька
Тема Німеччина, Депопуляція, імміграція і іслам
Видавництво Deutsche Verlags-Anstalt
Видано 23 серпня 2010 року
Сторінок 464
Тираж 25 000 примірників
ISBN ISBN 978-3-421-04430-3

Німеччина самоліквідується (нім. Deutschland schafft sich ab, підзаголовок: «Як ми ставимо на карту нашу країну», нім. Wie wir unser Land aufs Spiel setzen) — книга Тіло Сарацина, що вийшла в Німеччині 2010 році і відкрито говорить про шкідливість мусульманської імміграції для Європи. Книга викликала значний суспільний резонанс ще навіть до того, як вийшла з друку.

Зміст[ред. | ред. код]

Сарацин описує в «Німеччина самоліквідується» наслідки, що виникли в Німеччині, на його думку, внаслідок накладання зниження народжуваності, зростання неосвіченості населення та імміграції в переважній більшості з мусульманських країн.

Книга замислювалася як робота про соціальну державу і як аналіз проблем соціальної держави в сучасній Німеччині. Але Сарацин не зупинився на сухому аналізі. Він ставить такі питання: Чому люди живуть за рахунок соціальної допомоги? Чи сприяє ця допомога розвитку людського капіталу? Чому в Німеччині народжується так мало дітей, до того ж у людей, що живуть на соціальні виплати, дітей більше, ніж у працюючих і освічених? Чому середній освітній рівень знижується, а діти із бідних сімей погано вчаться? Чому міграція в ФРН не грає тієї ролі, що в США і Канаді, а мігранти так погано інтегруються, й значна частина дітей мігрантів погано вчиться в школах?[1]

Реакція в суспільстві[ред. | ред. код]

Книга вийшла 30 серпня з початковим накладом у 25 000 примірників і була розкуплена ще до виходу з друку. Вона ще до публікації викликала значну увагу засобів масової інформації. Газети «Дер шпіґель» та «Більд» навіть надрукували наперед витримки з книги. В листопаді того ж року з друку вийшов 14-й наклад книги.[2]

Політики, ЗМІ та науковці піддали жорсткій критиці Сарацина, якому вони закидали, що він підтримує расизм, соціальний дарвінізм, євгеніку та псевдонауку. Президія Соціал-демократичної партії Німеччини постановила ще під час презентації книги розпочати партійний процес врегулювання з метою виключити Сарацина з партії. Правління Федерального банку Німеччини вбачило в діях Сарацина порушення політичної коректності, що підірвало імідж організації,[3][4] внаслідок чого вимагало звільнення Сарацина і вилучення з-під його відомства всіх без винятку підрозділів підприємства.[5] Сарацин, що до того відмовлявся добровільно піти з банку, випередив вимогу правління банку, подавши сам прохання про відставку Федеральному президенту Німеччини Крістіану Вульфу.[6][7][8] 1 жовтня 2010 року Сарацин був офіційно відсторонений від посади члена правління Федерального банку Німеччини.[9]

В жовтні 2010 року канцлер Німеччини Ангела Меркель фактично підтримала Сарацина заявивши, що Німеччина не в змозі обійтися без іммігрантів, але вони повинні інтегруватися і прийняти німецьку культуру і цінності. «Ми керувалися ідеєю мультикультуралізму і вважали, що будемо жити поруч і цінувати один одного, але такий підхід провалився, цілком провалився» — підкреслила Меркель.[10][11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маніфест Сарацина. Наталія Тоганова. Політ.ру, 15 квітня 2011(рос.)
  2. Книга Тіло Сарацина «Німеччина самоліквідовується» витримала 14 перевидань.[недоступне посилання з липня 2019] Євгеній Майоров. InterRight, 18 жовтня 2010(рос.)
  3. Федеральний банк Німеччини: Висловлення думки з приводу висловлювань др. Сарацина [Архівовано 2 вересня 2010 у Wayback Machine.], 30 серпня 2010 (нім.)
  4. Федеральний банк боїться значного удару по іміджу, Stern, 30 серпня 2010 (нім.)
  5. Відмова від добровільної відставки — Федеральний банк хоче звільнити Сарацина, Штефан Рукамп, Гюнтер Баннас. in: FAZ.NET, 2 вересня 2010.(нім.)
  6. Політичний провокатор — Тіло Сарацин покидає добровільно Федеральний банк, Spiegel Online, 9 вересня 2010 (нім.)
  7. Федеральний банк Німеччини:Пояснення для преси від Правління Федерального банку Німеччини [Архівовано 12 вересня 2010 у Wayback Machine.], 9 вересня 2010 (нім.)
  8. Єднання з Федеральним банком — секретаріат Вульфа приєднався до справи щодо Сарацина, Spiegel Online, 11 вересня 2010 (нім.)
  9. Німеччина: кінець Multikulti?[недоступне посилання з червня 2019] Микита Афанасьєв. Дзеркало тижня № 39 (819) 23 — 29 жовтня 2010
  10. Мультикультуралізм в Німеччині помер. Євгеній Майоров. InterRight, 18 жовтня 2010(рос.)
  11. Меркель визнала, що спроби побудувати мультикультурне суспільство в Німеччині провалилися. Корреспондент, 17 жовтня 2010 (рос.)