Нінджя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ніндзя)
Перейти до: навігація, пошук
Зображення нінджя 1817 року

Ні́нджя (яп. 【忍者】, にんじゃ, «той, хто прокрадається») — шпигуни, наймані вбивці, диверсанти в Японії XIII-XIX століття. У середньовіччі — члени самоврядних конфедерацій дрібної самурайської і сільської знаті. Існували за рахунок найму або традиційної підтримки того чи іншого володаря. У XVII—XIX століттях складали окремий клас війської верстви. Володіли спеціальною технікою бою нінджюцу та використовували спеціальне обладнання нінґу (忍具 - "обладнання для прокрадання"). Мали знання в галузях військової справи, хімії, ботаніки. Найвідомішими були представники конфедерацій Іґи та Коґи, що заснували власні школи бойових мистецтв. У шьоґунаті Токуґава з їхніх представників були сформовані спецпідрозділи — Іґівська та Коґівська сотні. Також — ніндзя (від рос. ниндзя).

Назви[ред.ред. код]

  • Шіно́бі (忍び - "шпигун")
  • Ра́ппа (乱破 - "громило")
  • Су́ппа (素破・透破 - "крадій")
  • Куноїчі — жінка-агент (くノ一 — складові елементи ієрогліфа жінка "女").

Історія[ред.ред. код]

Ієрогліф, що означає "нінджя"

Походження нінджя остаточно не встановлено. У 12 столітті вони сформували ряд центрів, що були розкидані по всій Японії. Особливо відомим стали організації в районах Іґа (суч. префектура Міє) та Коґа (суч. префектура Шіґа). В часи шьоґунату Камакура (1195-1333) групи нінджя мали значні земельні володіння і були економічно незалежними. Проте з кінця 14 століття, коли традиційна система землеволодіння занепала і стартувало століття міжусобиць, вони почали відчувати фінансову скруту. Місцеві володарі підтримали сусідніх нінджя, перетворивши їх на власні розвідні підрозділи.

Відносно вивченою є система організації нінджя з Іґа (друга половина 15 ст.). Її керівний апарат складали три роди "вищих шпигунів" - Фуджібаяші, Момочі та Хатторі. Організація мала декілька десятків родів "нижчої" ланки. Незважаючи на авторитет її голів, усі рішення приймалися на радах колективно, за участі представників кожної родини.

Головним зовнішнім ворогом нінджя з Іґа того періоду був Ода Нобунаґа. Вони неодноразово брали участь у секретних операціях і відкритих битвах проти нього. Перше вторгнення військ противника до внутрішніх земель організації (1579) під керівництвом другого сина Нобунаґи, Оди Нобуо, закінчилось повним розгромом нападників. Однак другий похід, яким командував Ода Нобунаґа (1581), знищив місцевих нінджя. Лише одна сотня вцілілих "диверсантів" змогла утікти до провінції Кії (суч. префектура Вакаяма).

Після загибелм Нобунаґи рештки членів секретної організації були найняті Токуґавою Ієясу. За їхньої допомоги йому вдалося об'єднати "Піднебесну" і зайняти посаду шьоґуна. Нінджя обіймали в шьоґунаті Токуґави (1603-1867) посади вартових, поліцейських та "державних" шпигунів.

Методи роботи[ред.ред. код]

Основні групи[ред.ред. код]

Зброя[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

Японію Це незавершена стаття про Японію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання[ред.ред. код]