Олег Дорош (поет)
| Олег Дорош | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Олег Гордій | |||
| Народився |
20 листопада 1988 (35 років) м. Миколаїв | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | МНУ ім. Сухомлинського, Українська академія друкарства | |||
| Мова творів | українська | |||
| Напрямок | вірші, верлібри | |||
|
| ||||
Олег Дорош (справжнє ім'я: Олег Гордій, нар. 20 листопада 1988, м. Миколаїв) — український поет, публіцист, блоґер, журналіст, організатор літературних заходів. Живе й працює в м. Миколаєві. Засновник творчого об'єднання «Теплий настрій». Член Спілки письменників України.[1]
Життєпис і творчість[ред. | ред. код]
Закінчив Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського та Українську академію друкарства у Львові.
Близько 2000 Олег почав друкуватися[2].
Публікувався в газетах «Рідне Прибужжя», «Український Південь», «Літературна Україна», журналі «Соборна вулиця». Неодноразово друкувався в миколаївському неформальному літжурналі «Літера Н»[3].
Переможець конкурсу молодих літераторів «Південне сузір'я» і лавреат конкурсу поезії «Золота арфа», всеукраїнського фестивалю «Ватерлінія» та інших літературних конкурсів. Був обраний до шортлісту в фестивалі відеопоезії CYCLOPS[4].
Олег Дорош разом з Артемом Бебиком, Іриною Павленко та групою інших миколаївських літераторів є учнем миколаївського письменника Михалка Скаліцкого.[5]
На одній з презентацій своєї поетичної збірки «Світло у темряві» Олег Дорош розповів про своє учнівство. Саму збірку Олег посвятив Михалкові.[6]
Історія псевдоніма[ред. | ред. код]
На своєму бенефісі Олег Дорош поділився історією свого псевда:
«Він [псевдонім] виник спонтанно. До цього, коли навчався в університеті був інший, а перші мої твори в університетській збірці вийшли під справжнім іменем — Гордій. Я шукав який-небудь псевдонім, а в нас у Миколаївській області є таке хороше село Дорошівка. Вирішив його трохи скоротити.»[1][7]
Поетичні збірки[ред. | ред. код]
- 2018 — Сьогодні і завжди[2]
- 2021 - Сонце на рейді
Нагороди[ред. | ред. код]
- Південне сузір'я (2009) — переможець
- Золота арфа (2010) — лавреат
- Миколаївський фестиваль «Монітор» (2011) — лавреат
- Конкурс «Бумажное дерево» (2011) — переможець
- Всеукраїнський фестиваль поезії «Ватерлінія» (2014) — лавреат
- Літературна премія видавництва «Смолоскип» (2020) - 4 премія за збірку віршів "Сонце на рейді"
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Поэт, журналист и «погонщик облаков» Олег Дорош поделился тайнами с николаевской молодежью. INSHE.TV (ru-UA) . Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ а б Сегодня и всегда: молодой николаевский поэт Олег Дорош презентовал свой новый сборник стихов. СВІДОК.info (укр.). 28 квітня 2018. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Unbib Mk (11 грудня 2017). Ми ще ростем. Ми виростем. Ми будем. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Олег Дорош "Думки". CYCLOP (укр.). Процитовано 4 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Куцолабский, Артем. Троица николаевских поэтов устроила уютное литературное кафе «zнаки@mu_ko». nikvesti.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ «Світло у темряві світить». Зустріч з поетом у миколаївській бібліотеці. Миколаївська Правда (укр.). 29 квітня 2018. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Николаев богат талантами: известный николаевский поэт Олег Дорош провел встречу с читателями. СВІДОК.info (рос.). 18 травня 2018. Процитовано 4 жовтня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
Блог з віршами Олега Дороша [Архівовано 16 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Вірші Дороша на poetryclub.com.ua [Архівовано 16 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Канал Олега Дороша на Ютубі [Архівовано 15 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Сторінка «Гільдії Миколаївських поетів», яку Олег заснував