Ордалія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ордалія або «Суд Божий» (лат. ordalium, суд або вирок) — найстаріший тип судочинства у вигляді покладання на вирок Божий чи сил природи, з вірою, що надприродне втручання визначить винного і врятує невинного. Здійснювався за браком інших доказових засобів, або якщо вони не дали наслідків.

До найпоширеніших форм «суду Божого» належали двобій на палицях або мечах, жереб і ордалії у вузькому значенні — проба водою, окропом, вогнем чи залізом. Людина визнавалася невинною, якщо вона могла без ушкоджень пройти через вогонь, по розпеченому залізу або перенести його в руках; витягнути з окропу якусь річ; після вкинення зв'язаним у воду почати тонути (вода — чиста стихія не приймає злочинця).

Найчастіші згадки про ордалії і «суди Божі» на Україні зустрічаються у «Руській Правді»: про жереб, роту (присягу), пробу холодною водою й розпеченим залізом; з 13 ст. застосовувано також суд. двобій — «поле». Згадки про ордалії сягають до 17 століття

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[ред.] Література

Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)