Сакси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Англи, сакси і юти в Британії

Сакси (англ. Saxons, нім. Sachsen) — конфедерація давніх германських племен.

Їх найраніше місце оселення було у Нордальбінгії — приблизно на території Гольштейну на північ від річки Ельба. У 200-400 р. н.е. сакси розселилися на південь — землі, що пізніше звалися Вестфалія та Естфалія. Частина саксів у 5 столітті брала участь у вторгненні у Британію разом з англами та ютами. У початку 6-го століття сакси оселилися на берегах Рейну. 531 року сакси разом з франками завоювали королівство Тюрингія. Володіння саксів розширилися на південь на схід то річки Унструт.

У 718 мажордом франків Карл Мартелл напав на саксів за їх підтримку Нейстрії. У 743 Карломан почав іншу війну з саксами за їх допомогу князеві Баварії Одило. Згодом Карл Великий переміг континентальних саксів навернувши їх до християнства, інкорпоруючи їх землі в свою імперію після довгого періоду воєн (у 772—804 рр).

Етимологія слова «сакси» ще не до кінця прояснена. Ймовірно, самоназва саксів була інше, а античні автори, що вперше використали це слово, провели його від типової зброї саксів, своєрідного кинджала.