Сакси

Англи, сакси і юти в Британії

Са́кси (англ. Saxons, нім. Sachsen) — одне з давніх германських племен.

Первинне місце їх оселення було у Нордальбінгії — приблизно на території сучасного Гольштейну на північ від річки Ельба. У 200—400 роках нашої ери сакси перекочували на південь — на землі, що пізніше стали зватися Вестфалія та Естфалія. Частина саксів разом з англами та ютами у 5 столітті переселилася на Британські острови, де згодом склалося нове етнічне утворення англосакси.

На початку 6-го століття континентальні сакси оселилися на берегах Рейну. 531 року сакси разом з франками завоювали королівство Тюрингія. Володіння саксів розширилися на південь на схід до річки Унструт.

У 718 мажордом франків Карл Мартелл напав на саксів за їх підтримку Нейстрії. У 743 Карломан почав іншу війну з саксами за їх допомогу князеві Баварії Одило. Згодом Карл Великий переміг континентальних саксів навернувши їх до християнства, включив їх землі в свою імперію після тривалих воєн (у 772—804 роках).

Етимологія слова «сакси» не до кінця з'ясована. Античні автори, у яких вперше згадується це слово, виводили його від типової зброї саксів — довгого прямого ножа.

Ареал розселення

З II століття н. е охоплює приблизно Східні Нідерланди, сьогоднішні німецькі землі Вестфалія (Westfalen), Нижня Саксонія (Niedersachsen) (виключаючи території, заселені племенами фризів (Friesen), Гольштейн, Мекленбург і північ Саксонії-Анхальт (Sachsen-Anhalt).

У римських джерелах починаючи з III століття н. е зустрічаються скарги на морський розбій і піратство саксів.

У період від III до V століття н. е частина саксів поруч із англами та ютами переселилася в південну частину острова Британії. Внаслідок силового захоплення земель і злиття з англами вони перетворилися на спільність англосаксів, яка стала домінуючою на Британських островах.

Мова

Мова саксів стала основою англосаксонської мови, з якої розвинулася сучасна англійська мова. Звідси в ірландській та інших кельтських мовах найменування племені саксів вживається для позначення сучасних англійців: в ірландській «Sasana» (Англія) і «Sasanach» (англійці ), в гельській «Sasunn» (Англія) і «Sasunnach» ( англійська); хоча в інших мовах ці назви ведуться від племені англів.

Нинішня узагальнена назва країни «Англія» походить від найменування племені англів, а назва таких територій як Wessex («West-Saxons»), Essex («East-Saxons»), Sussex ( «South-Saxons») і Middlesex вказує на їх походження від саксонських поселенців.

Політичний устрій

Аж до підпорядкування та навернення в християнство Карлом Великим континентальні сакси зберігали свій древній племінної статут і не мали короля, а всі важливі питання вирішували на щорічних зборах старійшин племені, яке називалося «Тінг» (порівн. нім. «Ding» або англ. «Thing»). Герцоги (воєначальники) брали провід над народом тільки на час військових конфліктів.

Племена в складі саксів

Вестфали

Вестфали жили переважно між Рейном і Везером, їх ім'я означало «західні люди», тобто західні сакси.

Остфали

Остфали, «східні люди», жили між Везером і Ельбою.

Енгри

Енгри займали серед саксів центральне положення, як в географічному, так і в культурно-громадському відношенні. У їхніх землях на Везері знаходилося Маркло , місце щорічних зборів.

Див. теж

• Англосакси